Верховний Суд визначив ознаки несправедливості умов договору

 

Про це йдеться в Постанові Судової палати в цивільних справах ВСУ від 8 червня 2016 року №6-330цс16.

 

Так, визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в ч. 2 ст. 18 Закону України від 12 травня 1991 року №1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII). Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

 

Аналізуючи норми ст. 18 цього Закону, можна зробити висновок, що умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони, по-перше, порушують принцип сумлінності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, призводять до суттєвого дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, завдають шкоди споживачеві.

 

За ч. 3 ст. 18 Закону №1023-XII несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання або неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця (пункти 2, 3); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору ( п. 4).