Вступили в силу зміни до Конституції в частині правосуддя

 

Зміни до Конституції були проголосовані Верховною Радою 2 червня.

 

Так, законом скасовується 5-річний термін призначення суддів, які призначаються виключно безстроково.

 

При цьому вони фактично втрачають недоторканність і можуть бути затримані правоохоронцями за підозрою в скоєнні тяжких або особливо тяжких злочинів.

 

У той же час скасовується можливість притягнення судді до відповідальності за винесення свідомо-неправосудного рішення або за порушення присяги.

 

Також конституційні зміни передбачають реорганізацію Вищої ради юстиції до Вищої ради правосуддя (далі - ВСП). Кінцевий термін для обрання членів - 30 квітень 2019 року.

 

Кількість членів ради збільшується на один - до 21 людини, але при цьому з його складу виключаються міністр юстиції і генеральний прокурор.

 

Вища рада правосуддя буде мати право усувати, переводити, звільняти суддів і подавати президенту подання на їх призначення.

 

Також Рада має право давати згоду на затримання і арешт суддів.

 

Від Вищої кваліфікаційної комісії суддів до ВСП переходить право залучати суддів і прокурорів до дисциплінарної відповідальності.

 

Крім цього, ВСП отримує право призначати керівництво Служби судової охорони і Державної судової адміністрації - органу, відповідального за матеріально-технічне забезпечення судів.

 

Таким чином, президент і Рада втрачають права звільняти суддів, але у глави держави залишається право їх призначати.

 

Крім цього, передбачено позбавлення президента права створювати суди і закріплення за парламентом повноважень по створенню, ліквідації та реорганізації судів.

 

Також передбачено позбавлення президента, парламенту і з'їзду суддів права звільняти суддів Конституційного Суду - суддя зможе бути звільнений тільки за рішенням не менше 2/3 складу КС.

 

Закон підвищує з 25 до 30 років мінімальний вік для заняття посади судді і при цьому вводить систему конкурсного відбору для призначення суддів.

 

Також документом збільшується термін повноважень генпрокурора з п'яти до шести років, але забороняється йому займати цю посаду два терміни поспіль.

 

Крім цього, вводиться інститут конституційної скарги, тобто скарги на протиріччя Конституції застосованого в кінцевому судовому рішенні закону при вичерпанні всіх інших національних засобів правового захисту.

 

Вводиться право Конституційного Суду визначати конституційність які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою питань (за зверненням президента або не менше 45 депутатів Ради).

 

У Конституції закріплюється, що прокуратура втрачає функцію нагляду і займається тільки поданням публічного обвинувачення в суді і процесуальному керівництві досудовим розслідуванням.

 

Також, відповідно до конституційних змін, в Україні захищати громадян в суді можуть тільки адвокати. Ця норма почне діяти з 1 січня 2020 року.

 

Крім цього, в Конституції буде закріплена можливість визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду (Гаага, Нідерланди), однак це положення набуде чинності 30 червня 2019 року.

 

Новим Законом «Про судоустрій і статус суддів» передбачається ліквідація вищих спеціалізованих судів і створення нової структури Верховного Суду як єдиного суду касаційної інстанції.

 

Новий Верховний Суд, відбір до складу якого вперше буде проходити на конкурсній основі, повинен бути сформований до 30 березня 2017 року. Конкурсний відбір суддів Верховного Суду повинен бути проведений до 30 листопада.

 

Разом з тим законом передбачено створення Вищого антикорупційного суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності та місцевих окружних судів.

 

Вищий суд з питань інтелектуальної власності (вищий патентний суд) повинен бути створений протягом року, тобто до 30 вересня 2017 року.

 

Терміни створення Вищого антикорупційного суду і місцевих окружних судів в законі не визначені.

 

При цьому апеляційні суди в нових апеляційних округах повинні бути створені до 30 вересня 2019 року.

 

Відповідно до закону, до 10 жовтня 2016 року Верховна Рада зобов'язана передати до Вищої ради правосуддя матеріали щодо тих суддів, які претендують на обрання безстроково і не розглянуті парламентом.

 

Законом передбачено проведення моніторингу способу життя судді для перевірки відповідності його рівня життя задекларованим доходам. Також відтепер суддя повинен, крім декларації про доходи, подавати декларацію сімейних зв'язків і декларацію доброчесності. Неподання зазначених декларацій може стати основою для притягнення судді до кримінальної відповідальності і звільнення.

 

Крім цього, законом створюється Громадська рада доброчесності, який збирає і аналізує інформацію щодо судді і надає Вищої кваліфікаційної комісії суддів висновок про його невідповідність критеріям професійної етики і доброчесності.

 

Дисциплінарні провадження щодо суддів будуть передані до Вищої ради правосуддя, а Вища кваліфікаційна комісія суддів зосередиться на вирішенні кваліфікаційних питань, включаючи проведення кваліфікаційного оцінки суддів, відкритих конкурсів на посади, спеціального навчання суддів.

 

Законом передбачено істотне збільшення окладів суддів, зокрема 1 січня 2017 року зарплата суддів Верховного Суду підніметься в шість разів - з 13 до 75 мінімальних заробітних плат (близько 110 тис. Грн).

 

Також передбачено створення Служби судової охорони (до 1 січня 2018 роки) і Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи.