Здійснювати нагляд за діяльністю судді з 30 вересня 2016 року в Україні будуть дев'ять органів.
Як раніше зазначав президент Петро Порошенко, «прискіпливий моніторинг способу життя, який передбачає новий Закон« Про судоустрій і статус суддів », заповнення та подання декларації сумлінності, декларації родинних зв'язків, контроль Громадською радою - всі ці елементи дозволять твердо розраховувати, що ми найближчим час матимемо ефективну судову систему, яка буде користуватися довірою українського народу ».
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Андрій Рищенко в своєму коментарі «Судово-юридичної газети» підкреслив, що в результаті проведеного аналізу змін в законодавстві, що регулюють функціонування судової гілки влади, законодавства в сфері запобігання корупції, на даний момент функції по контролю за діяльністю і способом життя судді прямо або побічно здійснюють:
Вища кваліфікаційна комісія суддів;
Вища рада юстиції (Вища рада правосуддя відповідно до нової редакції Закону);
Рада суддів України;
Національна поліція України;
Національне антикорупційне бюро України;
Національне агентство з попередження корупції;
Прокуратура (зокрема, Спеціалізована антикорупційна прокуратура);
Служба безпеки України;
Верховна Рада України (Комітет з питань правової політики і правосуддя).
З набранням чинності нової редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів» буде створений новий орган - Громадська рада сумлінності. Тобто на момент вступу в силу змін до Конституції і Законом в Україні буде функціонувати дев'ять органів, які в тій чи іншій мірі будуть здійснювати нагляд за діяльністю судді.
«Важко назвати ще одну владну структуру або посадова особа, за яким би здійснювався нагляд такої кількості органів», - зазначив суддя.
У той же час, на думку судді, законодавець, надаючи досить широкий спектр функцій контролю і перевірки діяльності судді, відповідності способу її життя, не встановлює їх межі.
По-перше, як каже Андрій Рищенко, не передбачено визначення порядку та обсягу збору інформації щодо судді Громадською радою сумлінності, та й взагалі механізму функціонування останнього.
Так, наприклад, в ст. 51 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що порядок моніторингу способу життя встановлюється Національним агентством, а сам моніторинг способу життя здійснюється з дотриманням законодавства про захист персональних даних і не повинен передбачати надмірного втручання в право на недоторканність особистого і сімейного життя людини. Подібних обмежень втручання Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачає.
По-друге, конфіденційність певних даних про суддів і членів їх сімей є засобом захисту від загроз, пов'язаних з виконанням посадових обов'язків. Єдиною завданням Громадської ради є сприяння Вищий кваліфікаційній комісії суддів України в зборі та отриманні інформації щодо судді і це завдання реалізується тільки шляхом прийняття радою висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики і чесноти, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє. Використання ж отриманої інформації членами Громадської ради з іншого, крім виконання покладеного обов'язку, метою, законодавчо не обмежена.
_03_03.png)
