Практика Вищого адміністративного суду дає платникам надію на те, що не кожне податкове повідомлення-рішення обґрунтовано, і якщо користуватися законними методами у своїй діяльності, то фіскальна служба відступить.
У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 серпня 2015 року, якими йому було зменшено бюджетне відшкодування ПДВ, а також застосовувалися штрафні санкції. Постановою Луганського окружного адмінсуду від 9 грудня 2015 року в позові було відмовлено. Донецький апеляційний адміністративний суд залишив цю постанову без змін, підтримавши позицію відповідача про те, що сталося заниження платником бази оподаткування ПДВ по експортних операціях (експорт ксенону за ціною нижче собівартості). Суд виходив з того, що операції, спрямовані на отримання економічного ефекту за рахунок податкової вигоди, позбавлені ділового призначення, а тому не можуть породжувати податкові наслідки.
ПАТ звернулося з касаційною скаргою до ВАСУ, мотивуючи своє звернення наступним. Податкова інспекція невірно визначила собівартість виробленої продукції за методом «розподілу витрат», не врахувала наявність супутнього продукту при виробництві ксенону, а також не взяла до уваги, серед іншого, що в окремих випадках реалізація за ціною нижче собівартості обумовлена необхідністю уникнути великих збитків у зв'язку з проведенням АТО в місті, де розташовані виробничі потужності. При цьому сам факт отримання прибутку через застосування нульової ставки ПДВ свідчить про недобросовісність дій платника.
Вищий адміністративний суд прийшов до висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити. Аналізуючи прийняті податковою інспекцією повідомлення-рішення та обставини проведення перевірки, за результатами якої вони були видані, ВАСУ звернув увагу на те, що інспекція не надала обґрунтування свого твердження про те, що ксенон і криптон є окремими, самостійними продуктами виробництва. Таким чином, твердження платника, що криптон є супутнім продуктом, не було спростовано.
Крім цього, інспекція не надала докази збиткового характеру діяльності ПАТ в період, коли проводилася перевірка, а також факту відображення в обліку витрат, які не повинні враховуватися при визначенні оподатковуваного доходу. За обставинами, які встановив суд, прибутковість спірних операцій була викликана отриманням платником податкової економії (нульової ставки ПДВ) при фактичній відсутності господарського результату. ВАСУ же виходив з того, що сам по собі факт здійснення операції, яка оподатковується за нульовою ставкою, не можна розцінювати як податкову економію, а отримання економічних вигод в результаті застосування легального зменшення податкових платежів не є ознакою нерентабельність господарської операції.
Свою позицію ВАСУ мотивував тим, що якщо законом передбачено ті чи інші пільги, то виконання податкового обов'язку передбачає сплату податку тільки в тій частині, на яку пільга не поширюється. Застосування відповідальності за дії, які полягають у використанні платником наданих йому законом прав, пов'язаних із звільненням від сплати податку або вибором найбільш вигідних для нього форм підприємницької діяльності та оптимального способу оподаткування, суд вважає неприпустимим.
Більш того, необгрунтована податкова вигода має місце лише в разі використання платником штучних форм господарської діяльності, які не відповідають явного економічним змістом господарської операції, з метою отримання податкової економії без відповідних економічних обґрунтувань. В даному випадку факт використання платником нелегальних способів ухилення від сплати податків податковою перевіркою не встановлено, і доказів того, що податкова мета (зниження податкового тиску, отримання податкової пільги) переважає над комерційної, не надано.
Таким чином, ВАСУ визнав, що суди попередніх інстанцій у даній справі безпідставно кваліфікували операції як і які стосуються господарської діяльності платника податку. Він звернувся також до вирішення ВСУ №817 / 2197/13-а від 09.06.2015 року, яким визнано, що укладення угоди за ціною нижче собівартості можливо в разі обґрунтування платником економічних причин або ділової мети (беручи до уваги ризики підприємницької діяльності), і одним з аргументів на користь платника було якраз розташування виробничих потужностей в зоні АТО. Інспекція не довела правомірність своїх дій і оспорюваних податкових повідомлень-рішень, тому позов ПАТ, на думку ВАСУ, підлягає задоволенню.
_03_03.png)
