Верховний Суд зробив висновок про право власності на майно в порядку спадкування

 

Про це йдеться в Постанові Судової палати в цивільних справах ВСУ від 22 червня 2016 року №6-2946цс15.

 

Так, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які живі на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця та народжені після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу).

 

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

 

Відповідно до ст. Тисячу двісті сорок п'ять ГК частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

 

З огляду на викладене та проаналізувавши положення статей 1222, +1223, +1245 ГК, в переглядається справі був зроблений висновок про те, що 1/2 частина будинку, яку спадкодавець заповідав брату позивача, який помер до відкриття спадщини, слід вважати не охопленої заповітом, а тому право на спадкування цієї частки майна отримують спадкоємці за законом (статті 1261-1265 ЦК).

 

Таким чином, право на спадкування за законом 1/2 частини будинку, не охопленої заповітом, має син спадкодавця, а оскільки інший син спадкодавця на момент відкриття спадщини помер, то його діти успадковують порівну ту частину спадщини, яка належала б за законом їхнім батькові, якби він був живий на момент відкриття спадщини (право подання).