Менш ніж через місяць замість Вищої ради юстиції почне працювати Вища рада правосуддя (ВСП). Його повноваження будуть значно ширше, ніж у Ради юстиції.
Зокрема, він візьме на себе всі дисциплінарні і ряд кадрових функцій.
Однак, обговорення законопроекту, яке відбулося ще 27 липня 2016 року зі участю представників Адміністрації Президента, показало, що практично у всіх зацікавлених сторін є до нього претензії. Зокрема, до функцій і повноважень ВСП виникли претензії і у суддів.
Своєю позицією в цьому питанні з «Судово-юридичної газетою» поділилася суддя Господарського суду Харківської області, член Ради суддів України Тетяна Суярко.
«Процедура дисциплінарної відповідальності, яка передбачена законопроектом, не є змагальною в класичному розумінні змагальної форми судового процесу. Доктрина розмежовує принцип змагальності і змагальну процесуальну форму як процес у формі спору між сторонами. Разом з тим, дана процедура передбачає елементи змагальності, що в цьому контексті дозволяє стверджувати про забезпечення права судді на захист як обов'язковому вимозі європейських стандартів.
Так, згідно з нормами проекту, і суддя, і скаржник можуть брати участь в розгляді справи самостійно або через представників; їх повідомляють про розгляд справи; суддя може подавати письмові пояснення по суті скарги; на засіданні дисциплінарної палати заслуховуються доповідач, суддя, скаржник, свідки; учасники дисциплінарного провадження мають право давати пояснення, заявляти клопотання про виклик свідків, задавати питання учасникам справи, висловлювати заперечення, заявляти інші клопотання і відводи. Це що стосується принципу змагальності при залученні суддів до дисциплінарної відповідальності.
Відносно ж принципів гласності та відкритості дисциплінарних процедур, відповідь на питання, якою мірою дана процедура повинна бути відкритою і забезпечений принцип гласності, лежить в площині вимог часу.
Законопроект як основне правило передбачає розгляд дисциплінарної справи у відкритому засіданні. У виняткових випадках і на підставах, визначених законом для проведення закритих судових засідань, розгляд дисциплінарної справи може відбуватися в закритому режимі.
І тільки за згодою всіх членів палати за мотивованим клопотанням судді (а я б запропонувала і без клопотання судді) відбувається закрите розгляд справи, якщо це необхідно для забезпечення незалежності судді або авторитету правосуддя. Адже якщо ми не забезпечимо авторитет правосуддя, то все інше, навіть успіхи реформ, не матиме ніякого значення », - підкреслила суддя.
_03_03.png)
