Процедуру подачі скарги для заарештованих і засуджених спростили
Парламентарії усунули значний недолік чинного кримінально-виконавчого законодавства, яким регулюються права засуджених.
Так, доступ до правосуддя цим особам забезпечувався тільки в частині, що стосується законності застосування до них процесуальних заходів і покарання - через інститут судового оскарження рішень органів дізнання, слідства і суду, а також через оскарження рішень суду першої інстанції.
Можливість звернення до суду особи, яка перебуває в одному з перерахованих вище процесуальних статусів, з питань оскарження в разі, неналежного поводження з ним з боку персоналу відповідної установи, визначений ст. 55 Конституції України, як норми прямої дії. Однак, порядок такого звернення на практиці не передбачений жодним законом чи підзаконним нормативно-правовим актом.
Правозахисники відзначають, що коли засуджений (або укладений) звертається до районного суду, то йому відмовляють у прийнятті до провадження справи, посилаючись на те, що тюремна адміністрація є суб'єктом владних повноважень, а тому такі справи повинні розглядатися адміністративними судами.
Однак, коли засуджений звертається до адміністративних судів, то йому відмовляють з боку суду, аргументуючи посиланням на норму ст. 539 КПК України, яка вказує, що питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку вирішуються судом, який виніс вирок (відповідно, в порядку кримінального судочинства).
Такий стан справ призвело до встановлення порушення Європейським судом з прав людини, який, проаналізувавши українську судову практику і законодавство, зазначив таку неоднозначність з питання визначення підсудності скарг засуджених на тюремну адміністрацію.
Щоб усунути ці прогалини в законодавстві 7 вересня 2016 року Верховна Рада України спростила і впорядкувала процедуру оскарження.
Дані зміни були прийняті в рамках законопроекту №2252а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо удосконалення доступу до правосуддя осіб, які утримуються в установах попереднього ув'язнення та виконання покарань).
Законом будуть внесені зміни до статей 537 і 539 Кримінального процесуального кодексу України для того, щоб уточнити, що справи про оскарження інших рішень, дій або бездіяльності адміністрації установ виконання покарань, а також установ попереднього ув'язнення розглядаються районними судами, в межах територіальної юрисдикції яких засуджений відбуває покарання. Відповідно до змін, розгляд справ в таких випадках має здійснюватися в порядку адміністративного судочинства.
Законодавець вирішив, що такий підхід дозволить уникнути завантаження адміністративних судів великою кількістю справ щодо оскарження рішень, які не мають високого ступеня значущості (наприклад, оскарження догани або приміщення в дисциплінарний ізолятор), і в той же час зберегти використання принципів адміністративного судочинства, які за своєю правовою природою є більш придатними для вирішення такої категорії справ.
Документом також вносяться зміни до ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Пропонується закріпити, що засуджені та особи, взяті під варту, звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з питаннями, які вирішуються судом при виконанні вироку відповідно до ст. 537 КПК України, в разі відсутності на їх особових рахунках достатніх для сплати судового збору коштів.
Крім цього, нормами нового закону зазначено, що громадський контроль за дотриманням прав засуджених у виправних колоніях, центрах і слідчих ізоляторах здійснюють спостережні комісії, а у виховних колоніях - піклувальні ради.
_03_03.png)
