Ситуація з поверненням державі заарештованих активів на сьогодні склалася непроста.
Як стверджують експерти, тільки 78 382 грн з очікуваних 7,74 млрд грн, конфіскованих від корупційних злочинів, були повернуті українцям в I половині 2016 року.
На думку фахівців, положення допоможе виправити Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів. Воно було створене в лютому 2016 року з метою упорядкування процесу управління майном, заарештованих під час досудового розслідування корупційних злочинів, а також отримання прибутку від реалізації активів, конфіскованих у корупціонерів за рішенням суду.
Нагадаємо, створення цього органу було одним з вимог Європи в питанні візової лібералізації. Відповідно, на його створення з Державного бюджету виділяються великі кошти. Виникає питання: чи дійсно це агентство буде допомагати повернення заарештованих активів, або це черговий орган по боротьбі з корупцією, на діяльність якого держава буде витрачати великі гроші?
На виконання вимог ЄС
Ще в листопаді минулого року Верховна Рада України ухвалила низку законопроектів щодо посилення антикорупційного законодавства. Їх прийняття було в числі зобов'язань української влади в контексті плану дій щодо візової лібералізації. У цей пакет увійшов і Закон «Про Національному агентстві України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів». А вже в лютому 2016 року постановою Кабінету Міністрів №104 від 24.02.2016 року «Про утворення Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів» був створений і сам цей орган.
«Парламент прийняв низку законів, які були ініційовані урядом, щодо посилення антикорупційного законодавства. Зараз уряд виконав свій обов'язок і прийняв постанову про створення Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими корупційним шляхом», — прокоментував тоді ситуацію міністр юстиції Павло Петренко.
За його словами, аналогічні органи існують у всіх без винятку країнах Європейського Союзу. Вони мають можливість за запитом слідчого оперативно отримати інформацію про засобах, майні та інших закордонних активах особи, яка підозрюється у вчиненні злочину.
По запитам
Планується, що Нацагентство за запитом правоохоронних органів буде здійснювати пошук активів як в Україні, так і за кордоном, вести реєстр арештованого та конфіскованого по кримінальних проваджень майна та управляти ним. Згідно з ідеєю розробників профільного закону, агентство повинно отримати повний доступ до всіх національних реєстрів та надавати необхідну інформацію з них на запити правоохоронних органів протягом короткого терміну.
Таким чином, як запевняють фахівці, вдасться істотно оптимізувати роботу Генеральної прокуратури, Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро та Державної фіскальної служби. Також агентство буде співпрацювати з аналогічними органами інших країн, що дозволить визначати наявність отриманого незаконним шляхом майна українських громадян на їх території.
Ст. 10 Закону №772-VIII від 10 листопада 2015 року «Про Національному агентстві України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів» говорить про те, що з метою виконання своїх функцій Нацагентство з рішенням свого голови або його заступника витребує і безкоштовно отримує в установленому законом порядку від державних органів, органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для виконання його обов'язків.
Суб'єкти, яким адресований такий запит, зобов'язані надати відповідну інформацію невідкладно, але не більш ніж протягом трьох робочих днів з дня його надходження. У разі неможливості надання інформації суб'єкт повинен невідкладно повідомити про це агентству в письмовій формі з обгрунтуванням причин. За зверненням відповідного суб'єкта Національне агентство може продовжити строк надання інформації не більше, ніж на два календарних дні. Неподання Нацагентству з його запит інформації, надання недостовірної інформації або не в повному обсязі, порушення встановлених законом строків її надання, повідомлення третіх осіб про те, що про них збирається така інформація, забороняються і тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.
Крім цього, Нацагентство має доступ до Єдиного реєстру досудових розслідувань (в порядку та обсязі, визначеному спільним наказом Генеральної прокуратури України та Національного агентства); автоматизованих інформаційних і довідкових систем; реєстрами та банків даних, власниками (адміністраторами) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування; користується державними, в т. ч. урядовими засобами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами тощо
Таким чином, виходячи з норм закону, однією з основних функцій агентства буде витребування у встановленому законом порядку в короткі терміни (максимум п'ять днів) інформації від державних органів, органів місцевого самоврядування і надання її іншим правоохоронним органам. Зараз же, наприклад, слідчі, за словами експертів, очікують відповідей на запити протягом досить тривалого часу, що іноді становить більше трьох місяців.
Але виникає питання: якщо це одна з основних функцій агентства, то чи не легше було б просто відкрити реєстри для правоохоронних органів і надати їм можливість швидко отримувати відповіді на свої запити? Невже замість того, щоб внести зміни в законодавство, простіше створити цілий новий орган?
Як стверджують фахівці, саме по собі Національне агентство не є правоохоронним органом.
«Воно не може самостійно заарештовувати майно, а покликане надавати допомогу чинним правоохоронним органам, таким як: Спеціальна антикорупційна прокуратура, Національне антикорупційне бюро, Державне бюро розслідувань та ін.», — зазначила член конкурсної комісії по відбору кандидатів на посаду керівника Нацагентства, виконавчий директор Центру протидії корупції Дар'я Каленюк.
Проте, законом передбачено, що агентство може складати протоколи про адміністративні правопорушення, віднесені законом до його повноважень, та застосовує передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення. Крім цього, воно має рахунки в органах Державної казначейської служби України та державних банках.
Юрисдикція агентства буде поширюватися на майно, на яке накладено арешт без права користування. Для розпорядження таким майном агентство буде визначати третіх осіб на основі відкритого конкурсу. Реалізувати це майно буде переважно після вступу в законну силу рішення суду.
Виняток становитиме лише майно, яке швидко втрачає цінність або може зіпсуватися. А щоб роботу нового органу могла оцінити громадськість, на його базі буде створено реєстр арештованого майна із зазначенням прізвищ слідчих, які ініціювали арешти, і суддів, що прийняли відповідні рішення.
За словами фахівців, для того, щоб швидко обробляти величезні масиви інформації, необхідно розробити спеціальне програмне забезпечення. В агентстві також створять єдиний реєстр, який буде відображати ситуацію зі всім арештованим майном. «Це буде єдиний консолідований реєстру, де будуть збирати інформацію з описом майна і деталями відносно суддів і слідчих, які наклали арешти», — зазначила Дар'я Каленюк. Якщо в певний момент арешт з майна зняли, то ця інформація також буде відображатися в реєстрі.
При цьому агентство здійснюватиме управління арештованим майном, вартість якого перевищує 200 мінімальних заробітних плат. Це буде стосуватися виключно арештів майна з позбавленням права користування. У разі арешту рахунків кошти будуть перераховуватись на спеціальний депозитний рахунок агентства у державному банку. Якщо в результаті суд прийме рішення на користь власника, то ці гроші разом з нарахованими відсотками будуть переходити у його власність, а якщо ні — у власність держави.
Також агентство зможе проводити оцінку та передавати на реалізацію майно, яке з часом втрачає вартість, якщо це підтверджує відповідне рішення суду. Його оцінку перед продажем повинні проводити незалежні експерти, а виручені кошти також будуть поміщатися на спеціальний депозитний рахунок до рішення суду. Конфісковане майно вартістю понад 10 тис. мінімальних зарплат буде реалізовуватися агентством через міжвідомчу комісію з питань реалізації активів.