На початку серпня на офіційному сайті Міністерства фінансів України був опублікований законопроект, який передбачає внесення суттєвих змін до Податкового кодексу України.
Згідно з оприлюдненою інформацією, проект був розроблений робочою групою при Міністерстві спільно з народними депутатами, представниками бізнесу та експертами, а тепер представлений громадськості для пропозицій і коментарів.
Проект наділяє Міністерство фінансів безліччю повноважень в сфері адміністрування податків і взаємодії з платниками - від затвердження форм податкової звітності до виключного права надання консультацій з відповідних питань у письмовому вигляді. Саме Мінфіну ст. 19-2 проекту передає функцію загального контролю і моніторингу діяльності контролюючих органів, повноваження затвердження процедур і регламентів, методології та інструкцій, позбавляючи цих функцій Державної фіскальну службу, виключивши відповідні статті ПКУ.
17 серпня на прес-брифінгу, присвяченому податковій реформі, глава УКРІНФОРМ Роман Насиров торкнувся теми проекту змін до ПКУ від Міністерства фінансів. Коментуючи ставлення до того, що бази даних УКРІНФОРМ (згідно з положеннями проекту) будуть передані Мінфіну, він згадав, що подібна передача є пропозицією Міністерства фінансів, а позиція Державної фіскальної служби передбачає, що міністерство займається політикою, а фіскальна служба - адмініструванням, до чого відноситься і робота з базами даних. За словами глави УКРІНФОРМ, думка про те, що адмініструванням податків повинен займатися податковий орган, розділяє і Міжнародний валютний фонд. Чиновник також звернув увагу на те, що адміністрування баз даних - досить витратний процес, який передбачає вкладення в устаткування і програмне забезпечення, а також вимагає відповідальності на державному рівні за безпеку містяться в базах даних і їх безперебійну роботу.
З питання реформування податкової міліції Роман Насиров зазначив, що, починаючи з осені минулого року, ГФС подавалося кілька проектів з пропозиціями. Оновлені проекти по цій темі подавалися і в цьому році, включаючи варіант повністю демілітаризованою структури, організованої за принципом НАБУ. При цьому глава УКРІНФОРМ вказав, що зараз податкової міліції в процесі протидії шахрайству і незаконному обігу підакцизних товарів доводиться стикатися з озброєними злочинцями, тому до питання про зміни в діяльності її підрозділів потрібно підходити дуже виважено.
Відповідаючи на питання «Судово-юридичної газети», глава УКРІНФОРМ визнав, що на даному етапі роботи над проектом Мінфіну з деяких питань є неузгодженість, а багато пропозицій фіскальної служби не були враховані. Планується проведення десяти зустрічей, на яких буде обговорюватися конкретна тематика, і таким чином позиція може бути узгоджена. Роман Насиров підкреслив, що УКРІНФОРМ фокусується, перш за все, на те, що можливі зміни в податковій сфері можуть дати платникам. Щоб за результатами можна було сказати, що той чи інший механізм став функціонувати краще, знижена можливість маніпуляцій, а також спрощено процедуру адміністрування.
Щоб мати уявлення про те, наскільки часто реформують податкову сферу, досить подивитися список законів, що вносять зміни до Податкового кодексу України. За 2015 рік подібних законів було прийнято 26. Такий підхід не кращим чином позначається на умовах ведення бізнесу (правила постійно змінюються), а з точки зору звичайного громадянина все виглядає як спроби «поставити латку на латку». Разом з тим, за низкою фундаментальних питань зміни необхідні, про що неодноразово заявляло бізнес-співтовариство. Зокрема, багато говориться про необхідність зменшення «важелів тиску» з боку податкових органів.
Актуальним залишається і питання фінансування. При всьому позитивному впливі на бюджетні надходження, поліпшення інвестиційного клімату країни та усунення схем ухилення від сплати податків (а саме так описують фінансово-економічний вплив закону його автори), реалізація проекту потребує технічних потужностей і розробки (або адаптації) програмного забезпечення з подальшим забезпеченням стабільної роботи системи. І якщо УКРІНФОРМ визнає, що для функціонування подібної системи необхідні додаткові вкладення коштів, то дуже ймовірно, що так і є, оскільки зараз фіскальна служба забезпечує роботу відповідних баз даних та «електронного кабінету».
Опублікований Міністерством фінансів України законопроект, який восени планується подати на розгляд Верховної Ради, найімовірніше, не залишиться незмінним. Можливо, в його остаточній редакції будуть враховані інтереси всіх сторін, включаючи і звичайних платників податків, а пов'язані з ним державні органи оберуть найбільш ефективний варіант поділу повноважень. Але не менш ймовірно і те, що цей законопроект стане одним з багатьох і в силу особливостей законотворчої процедури не буде ні прийнятий, ні відкладений. На даному ж етапі всі зацікавлені особи можуть подати свої коментарі і пропозиції, сподіваючись, що вони будуть прийняті і враховані.