Як відомо, одним з елементів судової реформи є зміни порядку виконання судових рішень. Не так давно, 12 серпня в парламенті був зареєстрований законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо способу виконання судових рішень» №5026, ініціатором якого виступив Кабінет міністрів.
Як зазначає автор, Міністерство юстиції України, проект розроблено на виконання підпункту 4 пункту 22 Плану заходів щодо реалізації Національної стратегії в області прав людини на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету міністрів від 23 листопада 2015 р №1393-р. Проект акта передбачає введення альтернативного механізму виконання рішень судів, відповідальність за невиконання яких несе держава, і які неможливо своєчасно виконати в зв'язку з відсутністю достатніх коштів у державному бюджеті на зазначені цілі.
Як сказано в пояснювальній записці, «реалізація запропонованого механізму дозволить попередити надмірні збитки державного бюджету та розстрочити виконання таких зобов'язань у часі, а також дозволить уникнути винесення Європейським судом з прав людини рішення на користь заявників і виплати значних сум компенсації».
Як же Мін'юст пропонує досягти такої мети, щоб заявники не змогли «відсудити» у нашої держави в ЄСПЛ суми компенсації?
Так, пропонується внести зміни в гл. 5 «Прикінцеві положення» Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», доповнивши її пунктом 3 такого змісту: «Законом про Державний бюджет України на відповідний рік можуть бути передбачені інші механізми і способи виконання Рішень в частині здійснення виплат , що застосовуються тільки за згодою стягувача. Зазначені механізми і способи виконання Рішень не застосовуються до виплат, визначених абзацом восьмим частини першої статті 1 цього Закону, за винятком випадків, коли це визначено в Рішенні ».
Також пропонується внести зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», додавши до них п. 3-1: «Законом про Державний бюджет України на відповідний рік можуть бути передбачені інші механізми і способи виконання рішень, визначених частиною першою статті 2 цього Закону, а також погашення заборгованості за виконавчими документами та судовими рішеннями, передбаченими пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. Зазначені механізми і способи виконання рішень можуть бути застосовані тільки за згодою стягувача ».
Як зазначає автор нового законопроекту, Комітет міністрів Ради Європи, який здійснює нагляд за виконанням рішень Європейського суду, неодноразово підкреслював, що альтернативні грошового способи виконання рішень не можуть застосовуватися до справедливої сатисфакції, призначеної Європейським судом. При цьому повідомлялося про те, що не виникне заперечень проти альтернативних способів виконання рішень національних судів, що підлягають виконанню в рамках вжиття заходів індивідуального характеру на виконання рішення Європейського суду у відповідності зі статтею 10 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ».
Отже, пропонується застосовувати вказаний механізм тільки до рішень національних судів, в тому числі і тим, які повинні бути застосовані в рамках рішення Європейського суду, а також до рішень Європейського суду в разі, якщо це визначено самим рішенням.
Таким чином, впровадження інших механізмів і способів виконання судових рішень може бути превенцией подальших порушень прав осіб на вільне володіння майном і на виконання судового рішення.
Прийняття проекту акта призведе до попередження подальших порушень прав осіб на вільне володіння майном і на виконання судового рішення, уникнути надмірних витрат державного бюджету, а також усунення підстав для надходження до Європейського суду аналогічних заяв проти України і забезпечення належної звітності перед Комітетом міністрів Ради Європи.
_03_03.png)
