Електронне листування як доказ в українських судах

 

Законодавство України чітко не встановлює, які характеристики повинна мати електронне листування для її використання як доказ в суді, тому в цьому питанні не спостерігається єдиної судової практики.

 

Крім цього, при діловому листуванні між юридичними і фізичними особами не використовуються електронні цифрові ключі, що істотно ускладнює завдання доведення. Законом також не прописана чітка зовнішня форма докази: в суд же подається роздруківка з сайту або поштового клієнта, на що опонент буде заперечувати, що така роздруківка - це неприпустимий доказ. Важко також зафіксувати факт отримання отримувачем електронного листа, адже можливий варіант, що поштовий сервер або поштовий клієнт цілком могли визначити зміст листа як спам.

 

Що стосується запевнення роздруківок електронного листування, то в ст. 75 Закону «Про нотаріат» існує норма, яка дає право нотаріусам і посадовим особам органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчувати вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями. Однак, чи вважати веб-скріншот документом такого роду?

 

Крім цього, зараз українські нотаріуси відмовляють у здійсненні протоколу огляду веб-сторінки через відсутність такого нотаріальної дії в Законі «Про нотаріат» та у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

 

Поки тільки ініціативи

 

Примітно, що на розгляді Верховної Ради знаходиться ряд законопроектів, згідно з якими нотаріусам дається право забезпечувати докази в Інтернеті. Це, зокрема, проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав в мережі Інтернет» №4629 від 10.05.2016 року, згідно з яким за зверненням зацікавлених осіб нотаріус отримає право забезпечувати докази в Інтернеті. «Забезпечення доказів в Інтернеті здійснюється шляхом складання нотаріусом відповідного протоколу, який містить опис інформації, розміщеної в Інтернеті, і до якої додаються документи, в яких зафіксована розміщена в Інтернеті інформація», - наголошується в проекті закону.

 

Раніше також був зареєстрований законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання повноважень нотаріусам забезпечувати докази» №2716 від 23 квітня 2015 року, в разі прийняття якого нотаріуси України зможуть проводити фіксацію змісту сторінки в мережі Інтернет.

 

При цьому в РФ така практика існує давно. Так, відповідно до статей 102, 103 «Основ законодавства про нотаріат» Російської Федерації нотаріус на прохання зацікавлених осіб забезпечує докази, необхідні в разі виникнення справи в суді або адміністративному органі, якщо є підстави вважати, що подання доказів згодом стане неможливим або складним. Огляд сайту нотаріусом РФ складається з наступних етапів: перевірка доменного імені, DNS-встановлення серверів; перевірка відповідності IP-адреси; перевірка достовірності відображення змісту веб-сайту з тим, до якого звертається браузер; відображення переходів на сторінки, які цікавлять заявника. Кожен етап фіксується в описовій частині протоколу, результати огляду (веб-сторінки, фотографії, скріншоти) роздруковуються і підшиваються до протоколу. Крім цього, в протоколі зазначається опис оглянутих веб-сторінок, зміст доказів, місце і час вчинення нотаріальної дії, відомості про зацікавлених осіб і нотаріуса.

 

Нотаріуси Республіки Білорусь також наділені повноваженнями щодо забезпечення письмових доказів, а інформація, розміщена в мережі Інтернет і отримана в результаті проведення нотаріусами огляду інтернет-сторінок, відноситься до письмових доказів (згідно з ч. 2 ст. 96-2, ст. 96-4 Закону Республіки Білорусь «Про нотаріат і нотаріальної діяльності»). Результати огляду письмового доказу фіксуються нотаріусом шляхом складання протоколу огляду письмового доказу. Такий протокол повинен містити: дату, час (години, хвилини) і місце проведення огляду; інформацію про особу, що здійснює огляд (його прізвище та ініціали, статус (нотаріус), найменування нотаріального округу) відомості про осіб, які були присутні під час огляду; зміст заяви особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, із зазначенням причин, в силу яких подання доказів стане згодом неможливим або складним; послідовність дій нотаріуса з приводу огляду такої інформації. До протоколу огляду можуть додаватися роздруковані на паперовому носії зображення інформації, опублікованої на сторінках інформаційного ресурсу, а також зображення на паперовому носії, що відображають послідовність дій нотаріуса по доступу до цієї інформації. У разі залучення до протоколу роздрукованих на паперовому носії зображень інформації в протоколі вказується час (години, хвилини), коли була проведена роздруківка цієї інформації. На прохання особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, в протокол огляду письмового доказу може долучатися електронна версія оглянутих доказів.

 

судова практика

 

Чи вважають електронні документи та електронне листування доказом у судах України?

 

У справі №537 / 3430/13 ц про повернення безпідставно отриманих коштів Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області 22.01.2015 року ухвалив таке рішення.

 

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Крюківського райсуд міста Кременчука з позовом до ЛІЦУ_3 про повернення безпідставно отриманих коштів та просив стягнути з відповідача 315 249,49 грн. В ході розгляду справи ОСОБА_1 збільшив свої позовні вимоги і остаточно просив суд стягнути з ОСОБА_3 514 799,10 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказала, що вона з 8 жовтня 2004 року до 28 липня 2008 року брала в кредит від Особі_3 кошти. У 2006 році у неї з'явилася фінансова можливість повертати ОСОБА_3 вказаний борг, в зв'язку з чим вона зв'язалася з відповідачем, який більшу частину часу проживав за межами України, щоб узгодити порядок повернення боргу. Позивач вказувала, що ОСОБА_3 повідомив їй про можливість повернення боргу на його власний депозитний рахунок в Кременчуцькому відділенні Полтавської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», факсом повідомив їй реквізити його депозитного рахунку і, починаючи з 15 лютого 2006 року, вона систематично перераховувала грошові кошти на депозитний рахунок Особі_3 кошти, прочитавши зарахування грошових коштів на депозит відповідача належним виконанням договорів позики.

 

Відповідач ОСОБА_3 був допитаний в якості свідка, пояснивши, що під час свого перебування за межами України вів спілкування з ОСОБА_1 шляхом обміну електронними листами, в яких вона звітувала йому про суми отриманих від орендарів коштів, які вона надалі розміщувала на депозитних рахунках відповідача.

 

З цієї ж електронного листування випливає, що ОСОБА_3 довіряв отримувати грошові кошти від орендарів і надавав вказівки про подальшу долю цих коштів, зокрема, розмістити на його депозитний рахунок. Пояснював суду, що сама ОСОБА_1 також орендувала у його сім'ї магазин і також платила відповідачу орендну плату.

 

Суд взяв до уваги те, що показання свідків, заслуханих у справі, письмові, Докази т.ч. квитанції про внесення коштів на рахунок повністю узгоджуються зі змістом електронного листування між абонентами поштових скриньок «ІНФОРМАЦІЯ_1» «ІНФОРМАЦІЯ_2», наданих Особою_3.

 

На підтвердження того, що дана листування відбувалася саме між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, в матеріалах справи є докази, а саме: лист ТОВ «Мейл ру» від 09.10.2014 року в якому зазначено, що електронна поштова скринька «ІНФОРМАЦІЯ_1» був зареєстрований в поштовому сервісі mail.ru в 2004 році; при реєстрації електронної поштової скриньки «ІНФОРМАЦІЯ_1» користувачем були вказані такі дані: ім'я ОСОБА_1; прізвище ОСОБА_1 день народження: 13 апреля 1964, м Кременчук, стать жіноча; вхід на електронну поштову скриньку «ІНФОРМАЦІЯ_1» в 2006-2008 роках здійснювався з діапазону IP-адрес 193.109.249.ХХХ.

 

З листа ТОВ «І-Софт» від 10.11.2014 року №10 (3 а.с. том 21) про результати дослідження електронного листування випливає, що електронні листи за весь період листування між абонентами «ІНФОРМАЦІЯ_2» та «ОСОБА_1« ІНФОРМАЦІЯ_1 », не містять змін змісту службових заголовків і це є підтвердженням їх достовірності. Всі електронні листи з ящика електронної пошти клієнта «ІНФОРМАЦІЯ_2» знаходяться в природному хронологічному порядку, мають достовірну дату і час відправлення та отримання. У свою чергу, предметом дослідження фахівця були заголовки листів (службові записи), в яких вказується службова інформація та позначки поштових серверів, через які пройшов лист, позначки про пріоритет, вказівка на адресу та ім'я відправника і одержувача листа, тема листа, дата і інша інформація. Дата створення листи і ідентифікатор реєструються як один запис на сервері поштового сервісу mail.ru і до цих даними користувачі не мають доступу, можливості змінювати і додавати дані в ці записи немає.

 

Будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка, директор ПП «І-Софт» також зазначив, що при дослідженні електронного листування між абонентами «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_1 та «ІНФОРМАЦІЯ_2» виявлено, що не представляється можливим внесення змін до дати створення листів, оскільки ці дати відзначає в заголовку листа автоматично поштовий сервіс, також неможливою є і зміна змісту електронного листа.

 

Судом дано оцінку також і листа від 16.08.2014 року №1 НПП «Інфосервіс», згідно з яким підприємство здійснювало аналіз і роздруківку електронного листування за період з 01.09.2005 року по 01.08.2008 року між абонентами «ІНФОРМАЦІЯ_2» та «ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1», досліджувало ноутбук ОСОБА_3. В даному листі НПП «Інфорсервіс» повідомило, що в результаті дослідження зазначених матеріалів було встановлено, що всі електронні листи ОСОБА_3 знаходяться в хронологічному порядку, мають достовірну дату і час відправлення та отримання; містять дані про проміжні поштових серверах при пересиланні; містять зазначені способи кодування і контрольні коди, які підтверджують цілісність документа; відсутні ознаки коригування або заміни відправки електронних листів. Всі електронні листи, які були отримані абонентом поштової скриньки «ІНФОРМАЦІЯ_2», були відправлені з діапазону IP-адрес 193.109.249.ХХХ, який належить інтернет-провайдеру «СЕТІЛАЙТ» (м.Кременчук, Полтавська область.).

 

При дослідженні судом змісту даної електронного листування за 2006-2008 рр. (2 Л.Д. тому 190-213), встановлено що зміст електронної переписки відповідає показаннями свідків, показаннями допитаного в якості свідка Особі_3 щодо обставин отримання Особою_1 грошей від орендарів (зокрема, за стоянку, за квартиру), грошей від боржників і внесення позивачем грошових коштів відповідачу за його дорученнями на його ж депозитний рахунок в банку.

 

Зміст даної листування також узгоджуються і з квитанціями, копії яких є в матеріалах справи (а.с. 1 том 10-28) щодо дат внесення коштів і їх сум, зокрема, суми коштів в електронних листах точно збігаються з сумами, які вказані в квитанціях.