flag Судова влада України
Увага! Суд не здійснює правосуддя. Підсудність змінено на Дзержинський районний суд м. Харкова

Зарубіжна практика роботи електронного суду

27 липня 2016, 16:26

 Як відомо, у багатьох країнах світу системи електронного суду вже давно успішно функціонують, а в нашій державі поки тільки використовуються окремі елементи електронного документообігу.

 
Експерти стверджують, що для запуску такого проекту на даний момент недостатньо фінансування.
 
З іншого боку, лунають думки, що введення електронного суду не тільки швидко окупить себе, а ще й дозволить заощадити чимало бюджетних коштів.
 
Системи електронного судочинства активно використовуються в багатьох країнах світу. Однією з перших країн, які впровадили таку систему, стали США. До речі, перша спроба переходу на електронну документацію там була зроблена ще в 1971 році, проте тоді цей процес так і не запустився. Однак, вже в кінці 1980-х рр. в США почалося пробне впровадження системи відкритого доступу до судових електронним записам Доступ громадськості до Court Electronic Records (PACER). Це теж був державний експеримент, але він виявився куди більш успішним. Зараз PACER - один з двох основних елементів електронного правосуддя країни. За допомогою цієї системи можна ознайомитися з реєстром прийнятих заяв, вивчити хід розгляду своєї справи та історію прийнятих рішень, а також заглянути в календар призначених засідань. Реєстрація в пасерують Доступна кожному, а от за роздруківку документів американці платять від 8 центів до $ 2,4, але тільки в тому випадку, якщо загальна вартість замовлень за рік перевищує $ 10. І все одно прибутку держави обчислюються сотнями мільйонів.
 
Європа взялася за електронне правосуддя трохи пізніше, проте не менш успішно. Наприклад, в Литві учасники судових суперечок можуть знайти в електронному вигляді повідомлення про розглянутих справах; користуватися публічним пошуком розкладу рішень, протоколів, розподілу справ; формувати і надавати суду електронні процесуальні документи; знайомитися з матеріалами справи; слухати аудіозаписи судових засідань. Крім цього, там реалізована можливість вести не тільки паперові, але й електронні справи. Всі матеріали такої справи зберігаються в електронній формі, а сторони і суд складають і надають електронні документи, які розглядаються як оригінальні, якщо вони завірені електронним підписом. Якщо деякі докази в оригіналі є паперовими, то вони переводяться в цифровий формат, а далі вже ведуться в електронній формі. При цьому від паперових носіїв повністю не відмовилися - з міркувань зручності все ще робляться паперові копії деяких приватних документів.
 
Сторони можуть надавати суду електронні документи та отримувати їх від суду. Всі особи можуть робити це добровільно, зареєструвавшись на порталі електронних судових послуг. Професійні учасники судового процесу зобов'язані приймати документи і судові повідомлення, спрямовані їм за допомогою електронних засобів. Це обов'язок судових приставів, адвокатів, страхових компаній, державних і муніципальних фінансових установ, нотаріусів. Цивільним процесуальним кодексом Литви визначено, що суд надає документи за допомогою засобів електронного зв'язку. Інші особи можуть приймати і відправляти процесуальні документи в електронному вигляді, якщо того бажають.
 
Що стосується інших країн Європи, то однією з просунутих в даному питанні є Німеччина. Всього за десять років там пройшли шлях від пілотного законопроекту до ідеально функціонуючої системи електронного правосуддя в цивільних судах. Подача документів, їх обробка і навіть винесення вердиктів відбуваються в електронному форматі. Правда, учасникам процесу при цьому доводиться розщедрюватися на персональний ключ. За допомогою «особистого кабінету» німці навіть можуть письмово вступати в дискусії з опонентами і оскаржувати надані їм документи.
 
Як видно, навіть найрозвиненішим країнам для впровадження систем електронного суду знадобилося досить багато часу. Україна тільки починає свій шлях в даному напрямку. Поки що повноцінний «Електронний суд» є для нашої країни недосяжною метою (через відсутність фінансування), але є надія, що незабаром він все ж запрацює, адже в епоху стрімкого розвитку інформаційних технологій питання електронного судочинства - швидше вже необхідність, ніж просто бажання вдосконалитися.