У травні 2015 року голова Мін'юсту Павло Петренко анонсував масштабне реформування пенітенціарної служби. Тоді мова йшла про скорочення кількості в'язниць і введенні «ефективної системи пробації» з метою зменшення кількості ув'язнених.
Однак, в масштабах всіх запланованих Мін'юстом реформ перетворення Державної пенітенціарної служби України тоді загубилося, і про нього знову заговорили лише в кінці 2015 року. А з приходом 2016 року реформатори не стали більше відкладати і обмірковувати реформу, а почали з кардинальних заходів.
Так, 18 травня 2016 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №343 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції».
П. 1 цієї постанови уряд України ліквідувало Державну пенітенціарну службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань і пробації.
Окремою постановою Мін'юст ліквідував територіальні органи управління Державної пенітенціарної служби.
Така різка і рішуча активність породила безліч чуток і версій, а ті способи і механізми, завдяки яким уряд має намір провести дану реформу, зазнали критики. Більш того, деякі експерти впевнені, що дана ініціатива має корупційний характер, оскільки сьогоднішня матеріальна база відомства (а це не тільки СІЗО і колонії, але і підприємства, багато з яких успішно працюють) - досить ласий шматок.
Коротко ідею реформи системи покарань можна назвати «роботою на випередження». Такі висновки можна зробити, виходячи з того, як багато сьогодні говорять про службу пробації.
«У рамках реформи пенітенціарної служби скоро буде створена повноцінна служба пробації, покликана допомагати засудженим підготуватися до повернення в суспільство», - не раз заявляла заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова. Пояснюючи суть цього поки не для всіх зрозумілого терміна, заступник міністра пояснила, що пробація є комплексом заходів і включає роботу педагогічних, психологічних працівників і представників пенітенціарної служби.
Існують досудова, наглядова і пенітенціарна пробація. Їх об'єднує вивчення і спостереження за особою, позбавленим волі, збір інформації про нього. Основна роль пенітенціарної системи зводиться до того, щоб попередити злочин або, в крайньому випадку, рецидив. При цьому серед завдань служби значаться, наприклад, пошук роботи і житла для звільнених. І все це - без додаткових витрат з бюджету країни. Звучить фантастично. Однак, за словами Наталії СЕВОСТЬЯНОВА, вже кілька років за підтримки Канади по всій країні діє пілотний проект по пробації для неповнолітніх. «Результати вражаючі: 98% дітей, які пройшли пробаціонние програми, не вчинили повторних правопорушень», - повідомила заступник міністра юстиції.
При цьому в ідеалі співробітники служби пробації повинні бути не військовозобов'язаними, як зараз - їх посади абсолютно цивільні, вони повинні бути фахівцями в галузі психології та педагогіки. Як результат, який нині діє склад кримінально-виконавчих інспекцій також буде розатестувати. Що стосується співробітників, які виконують сьогодні роботу з перевиховання засуджених, які не пов'язані з місцями позбавлення волі, то їх подальша кар'єрна доля невідома, і як будуть проходити для них конкурси на посади в службі пробації, незрозуміло.
_03_03.png)
