Прийнята 2 червня 2016 року нова редакція Закону «Про судоустрій і статус суддів» наробила багато шуму хоча б тому, що до останнього практично ніхто не був знайомий з його остаточним текстом.
Аж до 13 липня, коли з'явилося повідомлення про підписання закону президентом України Петром Порошенко, ніхто не знав, чи будуть внесені в закон якісь додаткові зміни.
Невідомість породжує різні чутки. Серед суддів і народних депутатів ходили чутки, що за остаточну редакцію закону ще йдуть торги, що «нагорі» немає єдності з приводу конкурсу для суддів- «п'ятирічок», допуску до судів апеляційної інстанції адвокатів, ліквідації вищих спеціалізованих судів, збільшення заробітних плат суддям з 1 січня 2017 року.
Говорили, що в команді президента є сумніви з приводу того, чи вдасться своєчасно прийняти зміни до процесуальних кодексів, чи не буде судова система паралізована при передачі справ в новий Верховний Суд і т.д. Внаслідок такої невизначеності за свою долю відразу занепокоїлися все, кого стосуються норми закону.
Своєю позицією в цьому питанні поділився голова Вищого адміністративного суду України Олександр Нечитайло.
«Хотів би нагадати, що в липні минулого року Венеціанська комісія, проаналізувавши проект змін до Конституції України щодо судової системи, рекомендувала зберегти систему спеціалізованих адміністративних судів на чолі з касаційною інстанцією - Вищим або Верховним адміністративним судом. Однак, ідея підпорядкування адміністративної юстиції принципам загальної юрисдикції, закладена в основу останніх конституційних змін, а також нового Закону «Про судоустрій і статус суддів», нівелювала можливість її існування на базі європейських принципів і стандартів.
Автономія адміністративних судів дозволила б забезпечити швидкий і якісний розгляд справ в сфері публічно-правових відносин, сформувати єдину судову практику - це була одна з головних задач Вищого адміністративного суду протягом більш ніж десяти років. На наше глибоке переконання, ідея об'єднання адміністративних судів із судами загальної юрисдикції є хибною і не принесе користі для утвердження верховенства права, забезпечення права громадян на справедливий суд. Таку позицію не можна назвати державною, оскільки реформа судової системи не повинна бути самоціллю або способом задоволення певних політичних амбіцій. При виборі моделі судової системи вирішальними критеріями повинні бути інтереси громадян і захист їх прав і свобод.
Хотів би звернути увагу на те, що місце і роль, відведені адміністративної юстиції в ході нинішньої реформи судової системи України, не відповідають рекомендаціям Венеціанської комісії. Ще одна проблема, яка може виникнути, - звернення суддів до Європейського суду з прав людини щодо їх дострокового звільнення з посад, враховуючи, наприклад, практику ЄСПЛ у справі «Бака проти Угорщини» (№20261 / 2), рішення по якому було оголошено 23 червня 2016 року.
Я поки не вирішив, чи буду брати участь в конкурсі на посаду судді Верховного Суду, але закон дозволяє мені пройти таку процедуру. Вже офіційно оголосили про своє рішення мої заступники Михайло Цуркан, який подав у відставку, і Михайло Смокович, який братиме участь в конкурсі. Мені відомо, що у відставку подали 17 суддів Вищого адміністративного суду. Як надійдуть інші колеги, не можу сказати. Рішення Конституційного Суду про відновлення пенсійного забезпечення для суддів підштовхує суддів, що мають 20-річний стаж, скористатися можливістю і піти у відставку », - підкреслив голова суду.