Минулого тижня, 7 липня 2016 року, Верховна Рада ухвалила Закон «Про амністію в 2016 році». За нього проголосували 247 народних депутатів, тим самим реалізуючи положення ч. 3 ст. 92 Конституції України.
Розробку такого проекту законодавці обумовлювали тим, що це посприяє гуманізації виконання кримінальних покарань державою. Крім цього, в умовах економії державних коштів і значного дефіциту площ в установах виконання покарань акт амністії дозволить «розвантажити» місця позбавлення волі і заощадити бюджетні кошти на утримання осіб в них.
Потрібно відзначити, що Закон «Про застосування амністії в Україні», який регулює основні положення цього процесу, передбачає можливість для парламенту приймати відповідні закони не частіше, ніж раз на рік (ст. 7). Це обмеження не стосується випадків індивідуальної амністії, але прийнятий ВР законопроект №4255 визначає, які саме категорії засуджених зможуть не відбувати покарання або його частину. У переліку таких категорій тепер знаходяться і які вчинили злочини учасники АТО.
На виконання положень Закону «Про амністію в 2016 році» відводиться три місяці, і протягом цього часу, ймовірно, засуджені повинні бути звільнені. У 2015 році ВР не був прийнятий аналогічний закон, хоча його проект розглядався і знаходився в роботі практично до кінця року. Але як від нього, так і від вступило в силу Закону «Про амністію в 2014 році» закон 2016 року досить помітно відрізняється.
Основним нововведенням є положення ст. 2, яка відносить до категорій осіб, на яких поширюється амністія, тих, хто брав участь в АТО. Незважаючи на те, що подібні положення можуть бути полічені громадськістю позитивними і отримати широку підтримку, можна звернути увагу на ряд нюансів, пов'язаних з їх застосуванням.
Так, особливістю ст. 2 Закону «Про амністію в 2016 році» (законопроекту №4255) є те, що амністія для учасників бойових дій та АТО не поширюється тільки на які вчинили особливо тяжкі злочини проти життя і здоров'я. Велика частина інших норм закону вказує, що не підлягають амністії вчинили як особливо тяжкі, так і тяжкі злочини. Це виділяє дану категорію підлягають амністії осіб в привілейований статус.
На додаток до цього, в даній нормі йдеться не тільки про засуджених, а й про обвинувачених. Остання особливість вказує на те, що закон про амністію може бути застосований і до осіб, які не є засудженими і не відбувають покарання. У такому формулюванні можна угледіти протиріччя з положеннями чинного Закону «Про застосування амністії в Україні», в ст. 1 якого амністія визначається як звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочинів, або кримінальні справи за якими розглянуті, але вироки не набрали законної сили. Обвинуваченим ж по ст. 42 Кримінального процесуального кодексу України є особа, обвинувальний акт про який був переданий до суду. При цьому його вина в скоєнні злочину на цій стадії судом не підтверджена.
У зв'язку з цим залишається відкритим питання, чи буде закон застосовуватися до осіб, по відношенню до яких зараз триває судовий розгляд. Наприклад, у справі Валентина Лихоліта, за яким недавно мали місце резонансні події в Печерському районному суді міста Києва, або ж до фігурантів справи про вбивство співробітника СБУ Віктора Мандзіка, яке не так давно розглядалася в Приморському районному суді міста Маріуполя. І чи можливо в принципі застосувати амністію до особи, яка не була визнана судом винною?
Слід звернути увагу і на те, що участь обвинуваченого в антитерористичній операції або в бойових діях вже береться до уваги державними структурами як пом'якшувальну обставину або підстава для прийняття рішення про помилування. Керівник Департаменту з питань помилування Адміністрації Президента України Олександр Букалов повідомив, що комісія при прийнятті рішень про помилування враховує такі факти про осіб засуджених. Були клопотання від осіб, які брали участь в АТО, але злочини, про які йшла мова, не торкалися перебування їх там, а також від волонтерів. Він зазначив, що особи з подібними характеристиками останнім часом звертаються частіше, ніж в минулому році.
Той факт, що обвинувачений або засуджений є учасником АТО і має статус учасника бойових дій, враховується при прийнятті рішень судами і, як правило, визнається пом'якшувальною обставиною. Разом з тим є і негативні приклади на зразок справи №366 / 2351/15-к, в якому обвинувачений скоїв злочин, що відноситься до злочинів проти статевої недоторканності, а суд виніс вирок з умовним відбуванням покарання.
Втім, підводити підсумки про те, як буде застосовуватися Закон «Про амністію в 2016 році», ще рано, враховуючи, що нормативний акт ще має бути підписаний президентом України.
_03_03.png)
