На судової карті України як і раніше залишаються кілька гарячих точок. Це суди, в колективах яких склалися конфліктні ситуації, пов'язані з виборами голів або їх конкретними діями щодо інших суддів.
Вихід із ситуації знайти досить непросто. Як показує практика, звернення в таких випадках до Ради суддів України дає лише обмежений ефект, оскільки цей орган суддівського самоврядування досить обмежений законом у своїх повноваженнях. Судова практика в таких випадках також не на боці позивачів, оскільки визнає компетенцію у вирішенні подібних суперечок за суддівським самоврядуванням.
Ще одна з проблем полягає в тому, що судова реформа не пропонує якихось дієвих варіантів вирішення подібних конфліктів.
До суду проти голови суду
Класичним прикладом, коли конфлікт в суді назріло досить давно, але поки далека від вирішення, є ситуація в Кіровоградському окружному адміністративному суді. Один із суддів цього суду, Роман Брега, вже тривалий час оскаржує право голови суду Вадима Мірошниченка займати цю адміністративну посаду.
Судячи з наявної інформації, конфлікт між цими двома суддями має давню історію. У липні 2013 року Роман Брега звернувся до голови суду, яким тоді був саме Вадим Мірошниченко, із заявою, в якому попросив надати йому 30 днів оплачуваної відпустки та матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі майже 11,5 тис. грн. Прохання про відпустку керівництво суду задовольнило, однак питання про виплату матеріальної допомоги не вирішило, пославшись на те, що коштів для виплат на оздоровлення на рахунках суду в той момент не було.
Незадоволений таким рішенням керівництва, Роман Брега подав до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позов, в якому вимагає не тільки стягнути гроші на оздоровлення, а й провести перерахунок щорічної оплачуваної відпустки з червня 2012 по червень 2013 року. Вимога про проведення перерахунку суд залишив без розгляду, але вимога про виплату допомоги на оздоровлення було задоволено. При цьому в своєму рішенні від 24 вересня 2013 гаод Дніпропетровський окружний адміністративний суд зазначив, що необхідні для виплат на оздоровлення гроші на рахунках Кіровоградського окружного адміністративного суду влітку 2013 гаод все-таки були. Апеляційна інстанція залишила рішення ДОАС в силі.
Новий виток конфлікту розпочався в 2015 року, коли Рада суддів своїм рішенням фактично дозволив головам судів обиратися на третій термін. 7 квітня 2015 року відбулися вибори керівництва Кіровоградського окружного адміністративного суду, на яких втретє поспіль переміг Вадим Мірошниченко. Під час виборів були присутні 15 суддів суду з 16. Не проводився тільки Роман Брега, який в той час перебував у відпустці. Частина суддів тоді запропонували провести збори і, відповідно, вибори за участю всіх суддів суду.
Сам Роман Брега визнав, що Вадим Мірошниченко не запросив його на вибори глави суду навмисне, оскільки побоювався критики з його боку. Втім, як з'ясувалося, повідомлення про майбутні збори суддів все-таки мало місце 6 квітня, правда, за допомогою розсилки поштою, Електронної про що Роман Брега, за його словами, Дізнався лише 8 Квітня, коли переглянув пошту. 7 Вранці квітня йому подзвонила одна з суддів суду і повідомила про майбутні вибори, проте суддя зазначив, що заздалегідь його про це ніхто не попередив, а він запланував на той день технічне обслуговування автомобіля на СТО.
Після цього Роман Брега звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому вимагав скасувати результати виборів глави Кіровоградського окружного адміністративного суду. 15 жовтня 2015 року КОАС прийняв постанову, в якому констатував порушення типового регламенту зборів суддів окружних та апеляційних адміністративних судів 2010 року з боку голови Кіровоградського окружного адміністративного суду. Згідно з регламентом, оповіщення про майбутні збори суддів має відбуватися не пізніше, ніж за три дні до його проведення. Суд також зазначив, що перебування судді у відпустці або на лікарняному не є підставою для його неповідомлення. Таким чином, КОАС визнав протиправною бездіяльність Вадима Мірошниченка в частині неналежного оповіщення Романа Брегея про майбутні 7 квітня 2015 року виборах голови суду.
Втім, в той же день КОАС виніс ще й ухвалу, якою відхилив вимогу позивача скасувати результати виборів голови суду, пославшись на відсутність спору з суб'єктом владних повноважень. Збори суддів, як зазначив суд, таким не є, а його рішення відносяться до внутрішньої діяльності суду. ПРИ ЦЬОМУ СУД на послався постанову верховного СУДУ №17 від 19 грудня 2008 року, в якому було зазначено, що всі скарги на органи суддівського самоврядування повинні розглядатися самими органами суддівського самоврядування. Таким чином, КОАС прийшов до висновку, що позов Романа Брегея не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Одним із суддів колегії, яка прийняла ці два рішення, був майбутній член Ради суддів України Андрій Волков.
10 лютого 2016 року Вищий адміністративний суд залишив рішення попередніх інстанцій у силі, також зазначивши, що даний спір не є публічно-правовим і відноситься до внутрішньої діяльності суду.
Від Ради суддів зажадали прибрати голови
Незадоволений судовими рішеннями, Роман Брега звернувся до Ради суддів України. У своїй заяві він зазначив, що якщо б 7 квітня 2015 року в нього була можливість брати участь в зборах суддів, він виступив би з доповіддю, що дозволило б йому «реалізувати право законно обирати і бути обраним». Також він попросив РСУ встановити в діях глави суду ознаки несумлінності і звернутися до Вадиму Мірошниченко та заступнику голови суду Костянтину Притулі з проханням достроково скласти свої повноваження і скликати збори суддів для проведення нових виборів.
Обговорення конфліктної ситуації на засіданні Ради суддів 9 червня, на якому головував заступник голови РСУ Богдан Монич, виявилося досить емоційним. За відеозв'язку Роман Брега повідомив, що, крім історії з виборами, у нього накопичилося багато претензій до голови суду в зв'язку з перерахунком стажу, що відбилося на його заробітній платі в частині вислуги. У відповідь Вадим Мірошниченко повідомив, що на той момент ситуація зі стажем не була врегульована.
Під час обговорення члени РСУ, зокрема, суддя ВАСУ Тетяна Чумаченко, відзначили, що в діях голови вбачається порушення суддівської етики, і цією ситуацією могли б зайнятися в ВККС. Втім, голові запропонували і компромісний варіант: скликати заново збори суддів і просто переобратися. «Я думаю над цим варіантом і готовий скликати збори суддів суду», - пообіцяв у відповідь Вадим Мірошниченко. А суддя Київського окружного адміністративного суду Андрій Волков і заступник голови РСУ Богдан Монич додали, що конфлікт повинен вирішуватися в колективі суду, зазначивши, що в квітні 2015 роки ситуація з термінами оповіщення суддів перед виборами ще не була врегульована РСУ. Типове положення про збори суддів судів загальної юрисдикції було затверджено РСУ дещо пізніше виборів в Кіровограді - 16 квітень 2015 року. У відповідь Роман Брега став кричати на членів РСУ, намагаючись переконати їх у своїй правоті. Заспокоювати його довелося членам Ради. Судді була відключена гучний зв'язок, а Богдан Монич зробив йому зауваження: «Як ви себе ведете? Це неповага до нас! »
Думка більшості членів Ради суддів зійшлося в тому, що допущене Вадимом Мірошниченко порушення все-таки не дотягує до порушення етики судді. У підсумку РСУ рекомендував колективу суддів Кіровоградського окружного адміністративного суду вирішити конфліктну ситуацію самостійно і провести нові вибори голови до 15 вересня 2016 року. Пропозиція, щоб ВККС перевірив дії голови суду на наявність дисциплінарного порушення, не минуло - його підтримав лише автор ініціативи, член РСУ Тарас Багрій. Таким чином, конфліктна ситуація в Кіровоградському окружному адміністративному суді підвисла.
Точно так же поки далека від вирішення ситуація в Жовтневому районному суді міста Полтави, де конфлікт між суддею Ларисою гольник і головою суду Олександром Струкова зайшов дуже далеко. Суддя звинувачує голову суду в тиску на неї у справі про корупційне адміністративне правопорушення, яке ще в 2013 році допустив мер Полтави Олександр Мамай. Ця історія вже давно стала надбанням не тільки суддівського колективу, а й політиків і громадськості, які регулярно не дають цій справі канути в Лету, підливаючи масло у вогонь протистояння.
Ситуація без виходу
Таким чином, виходить, що і Рада суддів України, і суди вважають, що конфліктні ситуації в суддівських колективах повинні вирішуватися самими суддями. Але виникає питання: наскільки самі судді готові займатися їхнім вирішенням? Практика показує, що якісь конструктивні дії колективи суддів роблять лише після зовнішнього втручання, як це було в Дніпропетровському окружному адміністративному суді в квітні 2016 року. Тоді збори суддів обрало голови лише після візиту глави ВАСУ Олександра Нечитайла та його настійних прохань вирішити проблему безвладдя в суді. У Дніпровському районному суді міста Херсона внутрішні конфлікти повністю вирішити так і не вдалося аж до ліквідації суду в січні 2016 року (докладніше в статті «В судах зважилися протиріччя», «Судово-юридична газета» №16 від 25 квітня 2016 року).
Деяким виходом з сітуеаціі міг би стати переклад судді, у якого не склалися стосунки в колективі, в інший суд. Однак, по-перше, не факт, що суддя захоче переводитися, а по-друге, зробити це тепер досить складно, оскільки за новим законодавством не виключена ситуація, коли потрібно буде проходити конкурс на посаду у відповідному суді. Вища рада правосуддя, який тепер повинен буде цим займатися, поки тільки на стадії створення. Що стосується альтернативних пропозицій на кшталт надання права на призначення голів судів в конфліктних ситуаціях Раді суддів, то, судячи з усього, зі створенням ВСП цю пропозицію можна вважати остаточно відкинутим.
_03_03.png)
