Верховний Суд України дійшов висновку, що, згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу, позов про визнання права власності може бути пред'явлений, по-перше, якщо особа є власником майна, але його право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, що засвідчує його право власності.
Про це йдеться в Постанові Судової палати в цивільних справах ВСУ від 20 квітня 2016 року №6-2994цс15.
Так, майнові права на об'єкт незавершеного будівництва віднесені до предмета іпотеки відповідно до Закону від 25 грудня 2008 року №800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», яким були внесені зміни до законодавчих актів України, в т .ч. до Закону «Про іпотеку».
У переглядається справі спірні договори іпотеки майнових прав на незавершені будівництвом квартири укладені 1, 2 і 16 липня 2008 року, тобто до визначення майнових прав на об'єкти незавершеного будівництва предметом іпотеки. Отже, ці договори укладені з порушенням вимог Закону «Про іпотеку» (у редакції, чинній на момент їх укладення), тому вони підлягають визнанню частково недійсними.
За змістом договору купівлі-продажу майнових прав позивач отримала тільки право на придбання права власності, а не саме право власності на нерухоме майно. Отже, підстав для визнання за нею майнових прав на об'єкт інвестування згідно статей 331, 392 ЦК немає.
_03_03.png)
