Поки вирують пристрасті навколо нової судової реформи, проблеми в судах залишаються колишніми і нікуди не зникають.
Сталося те, чого зі страхом чекали працівники судової системи - згідно ч. 1 ст. 92 Закону «Про державну службу», помічники суддів тепер відносяться до патронатної служби і не є держслужбовцями.
З економічної точки зору судова система - далеко не дотаційна. Надходження від судового збору з лишком можуть забезпечити гідний рівень окладів працівників. А якщо згадати, що суди забезпечують надходження до Державного бюджету сум сплачених штрафів, конфіскованого майна, застав тощо, то можна зробити висновок, що вони в змозі себе повністю забезпечити.
Крім цього, всі доходи держслужбовців офіційні, і, відповідно, вони повністю платять всі передбачені податки, на відміну від тих, хто отримує зарплату «в конвертах». Тому, гідна заробітна плата працівників апарату суду - це також стабільні відрахування з бюджету для формування соціальних фондів і забезпечення соціального захисту населення.
Але законодавці, на жаль, про все це забувають. А на страйк, в разі, якщо їх відкриті листи не матимуть дії, державні службовці, відповідно до Закону «Про державну службу», не мають права.
Що ж залишається робити збіднілим працівникам апарату судів, яких законодавчо позбавили права на гідний рівень оплати праці? Хіба що просити своїх колег - помічників суддею, які тепер не є державними службовцями, страйкувати за них. Це, звичайно, жарт. А якщо серйозно, то потрібно подавати позови до суду, використовуючи своє вже згадане право на судовий захист і норми прямої дії Конституції України.
_03_03.png)
