Верховний Суд прийшов до висновку, що угоди, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, не спрямовані на порушення громадського порядку, і, отже, не є такими, що порушують публічний порядок.
Про це йдеться в Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного СУДУ від 13 квітня 2016 року року №6-1528цс15.
Відповідно до ст. 228 ЦК правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Угода, яка порушує публічний порядок, є нікчемним.
Такими є угоди, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема:
спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності;
спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст 14 Конституції.);
по відчуженню викраденого майна;
порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо
Всі інші угоди, спрямовані на порушення інших об'єктів права і передбачені іншими нормами публічного права, не вважаються такими, що порушують публічний порядок.
У переглядається справі суди, задовольняючи позов, порахували, що угоди є нікчемними в силу положень ст. 228 ЦК, з огляду на те, що відповідач (продавець) шляхом вчинення шахрайських дій, в т.ч. і по приватизації, заволодів (разом з третьою особою) спірною квартирою, що встановлено вироком суду, тобто такими діями вони порушили громадський порядок. Тому, по угода подальшого відчуження квартири (ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ) є нікчемною. Згідно ч. 1 ст. 236 ГК ці угоди є недійсними.
Але суди залишили поза увагою, що розпорядження районної адміністрації про передачу квартири у власність, державна реєстрація права власності на квартиру та свідоцтво про право власності на неї є угодами, вчиненими з порушенням Закону «Про приватизацію державного житлового фонду», враховуючи встановлені вироком суду обставини щодо шахрайських дій відповідних осіб щодо приватизації спірної квартири.
Договір купівлі-продажу цієї квартири, на підставі якого було здійснено державну реєстрацію права власності, скасована судом, є самостійним цивільно-правовим договором, зміст якого полягає в передачі продавцем майна покупцеві зі сплатою останнім певної грошової суми. Предметом цього договору є квартира, яка перебувала у власності продавця на момент укладення договору. Суд встановив, що цей договір укладено за наявності умислу щодо настання протиправних наслідків тільки з боку однієї зі сторін - продавця; покупець за договором є добросовісним набувачем.
Таким чином, спірні угоди не посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і не спрямовані на порушення громадського порядку, і, отже, не є такими, що порушують публічний порядок.
Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
_03_03.png)
