Поки вирують пристрасті навколо нової судової реформи, проблеми в судах залишаються колишніми і нікуди не зникають. «Судово-юридична газета» вже писала про те, що багато судів України звернулися з відкритими листами до вищих осіб держави з проханням розраховувати їх посадові оклади, керуючись схемами, затвердженими постановою КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів »№268 від 09.03.2006, з огляду на той факт, що ця постанова можна вважати спеціальною нормою по відношенню до нової постанови КМУ №292 від 6.04.2016« Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році »( см. №19 від 23.05.2016, стор. 10) Нагадаємо, нова постанова КМУ вступило в силу разом з Законом «Про державну службу» №889-VІІІ, навколо якого також ведеться чимало дискусій.
З огляду на той факт, що постанова КМУ №292 істотно знижує рівень окладів працівників апарату суду, наше видання не могло не продовжити таку важливу для них тему.
Наскільки доріг статус?
Сталося те, чого зі страхом чекали працівники судової системи - згідно ч. 1 ст. 92 Закону «Про державну службу», помічники суддів тепер відносяться до патронатної служби і не є держслужбовцями. Хоча немає лиха без добра - забравши статус держслужбовців, їм не знизили заробіток на відміну від тих, кому цей статус дістався. Спеціально для патронатних служб Кабміном було прийнято окрему постанову №323 від 5.05.2016 «Про умови оплати праці працівників патронатних служб в державних органах» (далі - постанова КМУ №323) .Відповідно до них, посадовий оклад помічника голови та заступника голови місцевого суду , помічника судді апеляційного і місцевого суду становитиме 5512 грн. При цьому, як видно з таблиці посадових окладів працівників патронатних служб в державних органах, затвердженої постановою КМУ №323, оклад помічника не залежить від юрисдикції суду. Відверто кажучи, це слабка мотивація для кар'єрного зростання.
Є й інші хороші новини для помічників суддів. Наприклад, відповідно до постанови КМУ №323, керівнику апарату Верховної Ради, голові Адміністрації Президента, державному секретарю, керівнику державного органу або заступнику керівника, на якого покладено функції керівника апарату, за погодженням з посадовою особою, при якому створена патронатна служба, в межах затвердженого фонду оплати праці відповідного державного органу надано право, зокрема, встановлювати надбавки за виконання особливо важливої роботи (до 100% посадового окладу) і за інтенсивність праці. Хоча це правило діє і навпаки - в разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни надбавка скасовується або її розмір зменшується.
Розміри посадових окладів вищевказані керівники зможуть встановлювати виключно відповідно до таблиці, затвердженої постановою КМУ №323, зате преміювати працівників патронатної служби будуть в залежності від їх особистого вкладу в загальні результати роботи в межах фонду преміювання відповідного державного органу. Залишається у керівників і можливість надавати працівникам патронатної служби матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує середньомісячну заробітну плату. Що стосується матеріальної допомоги на оздоровлення, то її виплату передбачили при наданні щорічної відпустки, і також в розмірі, що не перевищує середньомісячну зарплату.
Надбавки за стаж роботи в державних органах працівникам патронатної служби також залишили: більше 3 років - 10%, понад 5 років - 15%, понад 10 років - 20%, понад 15 років - 25%, понад 20 років - 30%, понад 25 років - 40% посадового окладу. При цьому до стажу для встановлення даної надбавки включаються і періоди, передбачені ст. 46 Закону «Про державну службу».
Як бачимо, додаткові виплати помічникам суддів від нового закону не дуже постраждали, і в цілому з майбутнім рівнем оплати їх праці все більш-менш ясно. Але це лише вершина айсберга - варто розглянути й інші наслідки зарахування цієї категорії співробітників до патронатної служби.
Чи почнеться смута в рядах?
У відповідність з Положенням про помічника судді суду загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України №14 від 25.03.2011, серед обов'язків помічника судді значаться, зокрема:
здійснення контролю за своєчасною здачею секретарями судових засідань судових справ, розглянутих під головуванням судді;
координація роботи секретаря судового засідання і надання йому методичної та практичної допомоги, в т. ч. щодо забезпечення фіксування судового процесу технічними засобами.
Однак в ч. 2 ст. 9 Закону «Про державну службу» обумовлено, що державний службовець при виконанні своїх обов'язків не повинен виконувати доручення працівників патронатної служби. Таким чином, виникла колізія, яка може перешкодити помічникам суддів виконувати частину своїх обов'язків.
Згідно п. 3.1 Інструкції про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового процесу (судового засідання), затвердженої наказом ДСА України №108 від 20.09.2012, фіксацію судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або інший працівник апарату суду. Не секрет, що іноді помічник судді міг підстрахувати «свого» секретаря в разі непередбачених ситуацій, таких як хвороба, і здійснювати фіксацію судового засідання. Зазначена Інструкція все ще діє, але зараз у багатьох судах виникло питання: якщо помічник судді більш не держслужбовець, мають Чи має він право «ходити» в судове засідання замість секретаря цього засідання?
Куди подінеться стаж?
Відповідно до ч. 5 ст. 92 Закону «Про державну службу», час роботи на посадах патронатної служби зараховується до стажу державної служби та враховується при присвоєнні державному службовцю рангу в межах відповідної категорії посад, якщо до призначення на посаду патронатної служби він перебував на державній службі і після звільнення з посади патронатної служби повернувся на державну службу.
«Ложка дьогтю» полягає в ч. 6 ст. 92 закону. У ній сказано, що працівник патронатної служби, який виявив бажання вступити або повернутися на державну службу, реалізує таке своє право на загальних підставах з обов'язковим проходженням конкурсу, т. Е. Нічим не відрізняється від осіб, вперше поступають на державну службу.
Пенсію не заслужили?
Відомий факт, що однією з прерогатив держслужби було пенсійне забезпечення. Так, відповідно до ст. 37 Закону «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993, пенсія держслужбовцям призначалася в розмірі 60% суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Однак помічники суддів, які втратили статус держслужбовців, можуть не переживати з приводу того, що разом з ним втратили і підвищену пенсію. З цього приводу нікому вже можна не хвилюватися - державних службовців права на пенсію в 60% зарплати теж позбавили. Так, ст. 90 нового Закону «Про державну службу» в два рядки перекреслила відпрацьовані роки - відповідно до її нормі, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Але ж відомо, що держслужбовці, в т. Ч. Працівники апарату судів, протягом багатьох років відраховували зі своїх зарплат підвищений відсоток на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - 6,1%. Зараз вже ясно, що підвищених пенсій, заради яких робилися ці відрахування, люди, судячи з усього, не дочекаються. Але чи компенсують їм додатково перераховані на загальнообов'язкове державне соціальне страхування кошти - питання відкрите.
Впевненість у завтрашньому дні?
Найзначніше, що втратили помічники суддів разом зі статусом держслужбовців - це впевненість у завтрашньому дні. Так, згідно з ч. 3 ст. 92 Закону «Про державну службу», трудові відносини з працівником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи, чиїм працівником патронатної служби він призначений (т. Е. В день припинення повноважень його керівника, наприклад, судді). Акт про звільнення приймається керівником державної служби. Працівник патронатної служби може бути достроково звільнений з ініціативи особи, працівником патронатної служби якого він призначений, або керівника патронатної служби. Звільнити колегу-держслужбовця набагато складніше.
І останній факт, який змушує задуматися: якщо помічник судді - не держслужбовець, значить, на нього не поширюється антикорупційне законодавство. Законодавцю варто було заздалегідь подумати, до чого це може привести, з огляду на безпосередню близькість помічників суддею до судочинства.
Як відповіла виконавча влада
Працівники судів проявили стійкість і єдність позицій, багато судів України звернулися до Президента, спікера парламенту, прем'єр-міністра та голови Державної судової адміністрації з проханням не знижувати рівень їх окладів. В першу чергу, тому, що це призведе до кадрового колапсу в апараті судів через масове звільнення кваліфікованих кадрів, що, в свою чергу, може привести до обмеження права громадян на доступ до судочинства. Адже що не кажи, судочинство лежить «на плечах» не тільки суддею, а й працівників апарату. По суті, листи судів зводилися до двох прохальним пунктам: відновити дію абз. 2 ч. 1 ст. 147 Закону «Про судоустрій і статус суддів» та керуватися постановою КМУ №268 замість постанови КМУ №292.
5 травня з. Кабмін прийняв постанову №322 «Про внесення змін у додатки 1 і 3 до постанови Кабінету міністрів України №292 від 6 квітня 2016 р», яке ситуацію суттєво не виправило.
Крик про допомогу почув Мінсоцполітики. І відповіло листом №7291 / 0 / 14-16 / 13 від 20.05.2016, яке розбило всі надії працівників судової системи. По суті, думка Мінсоцполітики, викладене в листі, зводиться до того, що розміри посадових окладів держслужбовців територіальних органів ДСА України, апарату апеляційних та місцевих судів визначаються постановою КМУ №292 з урахуванням віднесення відповідних посад до конкретних груп оплати праці.
Слідом за Мінсоцполітики, 24.05.2016 листом №8-3819 / 16 «Про визначення окладів державної служби» відгукнулася і ДСА України. Додатком до цього листа була, зокрема, схема посадових окладів на посадах державної служби по групах оплати праці територіальних управлінь Державної судової адміністрації України, апеляційних і місцевих судів з урахуванням юрисдикції державних органів. Головний «плюс» листи ДСА полягає в визначеності: тепер працівникам апарату судів точно ясно, скільки їм повинні будуть платити. Наприклад, фахівець, судовий розпорядник, секретар судового засідання апеляційного суду будуть отримувати оклад в розмірі 2412 грн, а місцевого загального суду - 1723 грн. Провідному спеціалісту, старшому судовому розпоряднику, старшому секретарю суду, секретарю судового засідання апеляційного суду передбачили посадовий оклад в розмірі 2929 грн, а їх колегам з місцевого загального суду - 2240 грн.
Не так давно на сайті «Судова влада України» з'явилася обнадійлива інформація, відповідно до якої ДСА спільно з Міністерством фінансів було проведено наближення видатків на оплату праці суддів та працівників апарату судів, з огляду на зміну складових заробітної плати та зменшення посадових окладів працівників апарату судів відповідно з Законом «Про державну службу». Також було сказано, що всім працівникам апарату судів до кінця року буде збережений розмір середньої заробітної плати, який був встановлений за станом на кінець квітня.
Хто хоче на держслужбу?
Ця тимчасова відстрочка радує, але ключове в цій фразі слово «тимчасова». У 2017 р консультанти, секретарі суду, судові розпорядники, посади яких віднесені до 9 групі оплати праці, будуть отримувати по 1723 грн замість 4350. Нескладним вирахуванням з окладу вартості проїзду на роботу та з роботи, оплати комунальних платежів можна визначити, скільки залишиться у держслужбовця на хліб насущний. Про одяг говорити вже не доводиться. Так що це: антикорупційна політика або мотивування до корупції?
А адже законодавцю варто було б згадати ч. 2 ст. 22 Конституції, якою встановлено, що при прийнятті нових або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина. Або хоча б ст. 50 Закону «Про державну службу», відповідно до якої на державу покладається обов'язок забезпечувати достатній рівень оплати праці державних службовців. Саме тому помічники суддів не нарікають, так як їм треба годувати сім'ї, і судячи з усього, їх колеги готові віддати свій статус держслужбовців заради пристойних окладів.
При цьому не варто думати, що на роботу за 1723 грн так легко потрапити. Епопеї проходження конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби присвячена окрема глава Закону «Про державну службу». Там можна знайти і великий список документів, які необхідно зібрати кандидату, і норму про перевірку цих документів службою управління персоналом державного органу на відповідність встановленим законом вимогам. А потім кандидати, документи яких пройшли перевірку, повинні пройти тестування. Але і на цьому конкурс не закінчується - згідно ч. 3 ст. 26 Закону «Про державну службу», кандидати, які пройшли тестування, проходять також співбесіду і / або інші види оцінки.
Щоб доповнити картину, варто зазначити, що заробітна плата - по суті, єдине джерело доходів державних службовців: згідно заборонам, встановленим Законом «Про засади запобігання і протидії корупції», державний службовець не має змоги отримувати додатковий прибуток від суміщення діяльності на держслужбі з іншими видами оплачуваної діяльності, крім викладацької, наукової та творчої роботи, медичної практики, інструкторської та суддівської практики в спорті.
Персональна відповідальність за гроші
Все пізнається в порівнянні. Відповідно до описаної вище схемою, запропонованою ДСА, посадовий оклад керівника апарату місцевого загального суду, посаду якого відноситься до 4 групі оплати праці, встановлений в розмірі 5169 грн (раніше було 7250 грн). Згідно ст. 2 Закону «Про державну службу», керівник державної служби в державному органі - посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, в посадові обов'язки якого входить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників в цьому органі. З положень ст. 17 Закону «Про державну службу» можна зробити висновок, що керівники державної служби в судах - саме керівники апарату. А значить, оклад керівника апарату тепер на 343 грн менше, ніж у підлеглого йому помічника судді.
У той же час, всі, за що несе відповідальність керівник апарату суду, навіть перерахувати складно. Лаконічно ступінь його відповідальності позначена в ч. 3 ст. 152 Закону «Про судоустрій і статус суддів»: керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування автоматизованої системи документообігу. Більш детальний перелік обов'язків можна прочитати в ст. 17 «Про державну службу» - в нього входять і здійснення контролю за дотриманням виконавської та службової дисципліни в державному органі, і створення належних для роботи умов, і їх матеріально-технічне забезпечення, і планування службової кар'єри, планове заміщення посад державної служби підготовленими фахівцями в відповідно до вимог до професійної компетентності, і стимулювання просування по службі. По суті, в обов'язки керівника апарату входить і пошук компетентних фахівців на оклад в 1723 грн - «місія нездійсненна».
Отже, якщо труднощі і колосальна відповідальність вас не лякають, як і оклад приблизно в 5 тис. Грн, і при всьому цьому є освіту на рівні магістра та відповідний досвід - ласкаво просимо на посаду керівника апарату суду!
***
З економічної точки зору судова система - далеко не дотаційна. Надходження від судового збору з лишком можуть забезпечити гідний рівень окладів працівників. А якщо згадати, що суди забезпечують надходження до державного бюджету сум сплачених штрафів, конфіскованого майна, застав і т. Д., Можна зробити висновок, що вони в змозі себе повністю забезпечити.