Рішення Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України №21-6574а15 від 10 травня 2016 року дозволяє розібратися з підходом судової практики до такого неоднозначного нагоди, як нарахування допомоги з тимчасової втрати працездатності при нестандартному графіку роботи з урахуванням нічних змін.
В даному випадку у виробництві ВСУ перебувала справа за позовом публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про визнання протиправним та скасування рішення Криворізької міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
суть спору
Згадане товариство в січні 2014 року звернулося позовом до Фонду, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення №336 від 13 вересня 2013 року в частині повернення страхових коштів в сумі 189 545 грн. і застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 103 348 грн. Позивач обґрунтовував своє звернення тим, що це рішення суперечить вимогам ст. 35 Закону №2240 від 18 січня 2011 року «Про обов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (в його редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
У позовній заяві зазначалося, що згаданий Фонд вважає неправомірними витратами виплату акціонерним товариством страхових коштів по 876 листками непрацездатності, в яких останній день непрацездатності припадає на нічну зміну.
На думку Фонду, якщо останній день непрацездатності припадає на нічну зміну, яка триває з 19:00 до 07:00, то Фонд оплачує тільки ту її частину, яка припадає на період з 19:00 до 24:00, а решту підприємство повинно оплачувати за свій рахунок.
Рішення судів попередніх інстанцій
За даними судів попередніх інстанцій, в період з 7 по 16 серпня і 28 серпня 2013 року Фонд проводив планову перевірку акціонерного товариства на предмет правильності використання страхових внесків в період з 1 квітня 2012 по 30 червня 2013 року, про що був складений акт від 28 серпня 2013. На підставі згаданого акта Фондом було прийнято рішення №336 про повернення коштів, яке і є оспорюваним. На підставі цього рішення визначено суму неправомірних витрат (232 590 грн. 76 коп.), Позивачу нарахована пеня і на нього накладено штраф в розмірі 116 446 грн. 38 коп.
Спірне рішення мотивовано тим, що акціонерне товариство порушило Порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності через хворобу або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації (зокрема, п. 2), затверджений постановою Кабміну № 439 від 6 травня 2001 року, а також положення ч. 2 ст. 53 Закону України №2240 і Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, затвердженого постановою Каміна №1266 від 26 вересня 2001 року.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в 876 аркушах непрацездатності допомога нараховувалася за нічні зміни, початок яких припадає на 19:00 останнього дня непрацездатності, а закінчення - на 07:00 дня, коли працівники вже не перебували «на лікарняному».
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 20 лютого 2014 року, залишеним без змін ухвалою Дніпропетровського адміністративного суду від 19 травня 2015 року, позов задовольнив. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 жовтня 2015 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.
У заяві про перегляд цих рішень до Верховного Суду на підставі ч. 1 ст. 237 КАСУ Фонд зазначає, що в поданих для порівняння рішеннях ВАСУ в справах №К / 800/52559/13 від 5 березня 2014 року і №К / 800/39949/14 від 5 червня 2015 року положення ст. 35 Закону №2240 застосовувалися по-іншому; просить скасувати всі судові рішення у даній справі і прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Законодавче обґрунтування рішення Верховного Суду
Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Верховного Суду вважає, що заява задоволенню не підлягає. У справі, яка розглядається, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки час початку і закінчення щоденної роботи передбачено правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності позивача без поділу на день початку і день закінчення нічної зміни, працівник, що не приступив до роботи на початку робочої зміни в зв'язку з непрацездатністю, не може починати роботу в середині зміни. Відповідно, якщо останній день непрацездатності працівника припадає на початок нічної зміни, то кошти за рахунок Фонду виплачуються за всю зміну.
Разом з тим в наведених для порівняння рішеннях касаційного суду цей суд прийшов до висновку, що оплатою робочої зміни, яка за графіком змінності потрапляє на добу працездатності застрахованої особи, страхувальник виходить за межі випадку тимчасової непрацездатності та оплачує дні роботи працездатної особи, тобто відшкодовує заробіток, який практично не був втрачений.
З метою усунення різночитань у застосуванні згаданих норм права судова колегія виходить з такого.
Згідно ч. 1 ст. 35 Закону №2240, допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у вигляді матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) в разі настання одного із страхових випадків, передбачених цією статтею, зокрема, тимчасової непрацездатності через захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.
Відповідно до вимог ч. 2 цієї статті, зазначена допомога виплачується застрахованим особам Фондом, починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності, в порядку і розмірах, встановлених законодавством.
Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок роботодавця в порядку, встановленому КМУ. Порядок оплати (постанова Кабміну №439) в п. 2 і 3 встановлює, що оплата застрахованій особі днів тимчасової непрацездатності здійснюється за основним місцем роботи у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати за робочі дні (години), які, відповідно до графіка роботи, припадають на дні тимчасової непрацездатності. Підставою для відплати днів тимчасової непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності.
Відповідно до п. 13 Порядку (постанова Кабміну №1266), у випадках, не пов'язаних із застосуванням підсумованого обліку робочого часу або обліку робочого часу в годинах і встановленням неповного робочого дня в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньоденна заробітна плата (дохід) за відпрацьований час або один календарний день.
Разом з тим, згідно з п. 15 цього ж Порядку, середньогодинна заробітна плата для розрахунку застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується в разі, коли робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, а також коли в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, встановлюється неповний робочий день.
Висновки Верховного Суду у справі
Аналіз наведених норм права дає колегії суддів підстави для наступного правового висновку. У разі настання однієї з страхових випадків, передбачених ч. 1 ст. 35 Закону №2240, застрахованій особі надається допомога по тимчасовій непрацездатності в формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу). Оплата перших п'яти днів непрацездатності проводиться за рахунок коштів роботодавця, а за весь період відновлення працездатності, починаючи з шостого дня, відповідна допомога виплачується Фондом.
Якщо на підприємстві не застосовується Просумованих облік робочого часу або облік робочого часу в годинах в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, то для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середня заробітна плата (дохід) за відпрацьований час або один календарний день. Тобто якщо п'ятий день непрацездатності застрахованої особи доводиться на нічну зміну, яка починається в цей день, а закінчується в наступний, то оплата такого дня (зміни) тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок підприємства. Якщо ж, починаючи з шостого дня непрацездатності, допомога застрахованій особі виплачується Фондом, і останній день непрацездатності припадає, знову-таки, на нічну зміну, то оплата такого дня (зміни) тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок Фонду.
У справі, яка розглядається, суди встановили, що, згідно із графіками роботи №170 і №171, нічні зміни в згаданому акціонерному товаристві визначені без їх розбиття на частини і відображені як «Н» в день їх початку, а суммирующий облік робочого часу або його облік в годиннику не застосовується. Відповідно, у цій справі суд касаційної інстанції, який погодився з висновками першої та апеляційної інстанцій, правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим в задоволенні заяви Фонду слід відмовити.
Таким чином, постановою Верховного Суду в задоволенні заяви Криворізької міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було відмовлено.
_03_03.png)
