Напередодні голосування за зміни до Конституції в частині правосуддя і нову редакцію Закону «Про судоустрій і статус суддів» куратор судової реформи, заступник голови Адміністрації Президента Олексій Філатов провів зустріч з журналістами ряду видань.
Він розповів про цілі та завдання, які стоять перед судовою реформою, а також про результати, які належить досягти.
- Передбачається замість існуючих зараз судів створити окружні. Для чого це потрібно?
- Зараз є місцеві суди, в яких працюють по два - три судді, а в деяких взагалі не залишилося суддів з повноваженнями. Стоїть завдання укрупнення судів. Більш того, в перспективі очікується проведення адміністративно-територіальної реформи, і яке буде адміністративний поділ в майбутньому, сказати складно. Тому, з метою уніфікації запропоновано назвати всі суди першої інстанції окружними: окружні адміністративні суди, окружні господарські суди, окружні суди загальної юрисдикції. Надалі, виходячи з проведення адміністративно-територіальної реформи, буде вирішуватися питання, на яку адміністративно-територіальну одиницю буде поширюватися юрисдикція того чи іншого суду. Було б логічно, щоб це була все ж реорганізація судів, а не їх ліквідація.
- Чи чекають якісь зміни працівників апарату судів?
- Не можна всі питання вирішити одномоментно. Питання працівників апарату потрібно вирішувати, в т.ч. в рамках Закону «Про державну службу». Ми повинні зробити перший крок щодо суддів, а потім будемо обговорювати проблему і працівників апарату.
- Що буде з пропозицією створити систему антикорупційних судів?
- Настійне пропозицію створити такі суди надійшло від деяких громадських організацій. Але якийсь закінченою концепції, яку можна було б імплементувати в закон, поки немає. Ми зупинилися на тому, що згадка про таких судах в законі може бути, але далі потрібно розглядати конкретну модель. Поки цієї моделі немає, і говорити про щось предметно передчасно.
- У чому необхідність створення Вищого Суду з питань інтелектуальної власності?
- Необхідність створення судів з питань інтелектуальної власності обговорюється давно. Є успішно працюючі моделі таких судів в країнах ЄС, наприклад, в Німеччині, Іспанії. Ми поки визначили мінімальні вимоги до суддів таких судів. Далі будемо дивитися, коли і як логічно перейти до цієї системи. Якщо вийде створити такий суд, то вдасться вирішити юрисдикційні спори між адміністративними і господарськими судами. Суперечок, пов'язаних з інтелектуальною власністю, трохи - десь близько 500 на рік. Але такий суд потрібен для того, щоб забезпечити єдність практики в цій сфері. Поки ці півтисячі суперечок розкидані по всім судам першої інстанції, у нас її не буде. Звичайно, рішення створити такий суд - не панацея від проблем, але логічно, щоб такої спеціальної правовою тематикою займалася спеціальна група суддів. Що стосується доступності такого суду, то думаю, що проблеми тут немає, адже в сучасному світі переїзди або поїздки в столицю в суд - це нормально.
- Чи буде вирішена проблема, коли суди повертають позови, тому що вважають, що їх розгляд не входить в сферу їх юрисдикції?
- Ця проблема буде вирішуватися в рамках змін у процесуальному законодавстві.
- Запропоновано серйозно обмежити повноваження Ради суддів України. Навіщо це потрібно?
- Були пропозиції взагалі ліквідувати цей орган, оскільки буде створена Вища рада правосуддя. Але поки було вирішено, що Рада суддів має залишитися. Основним його завданням буде подання професійних інтересів суддівського корпусу, а також забезпечення його незалежності. Рада суддів покликаний регулювати внутрішнє життя суддівського співтовариства. Решта функції виконуватиме Вища рада правосуддя. Потрібно відділити функції суддівського самоврядування від функцій державного органу.
- Ви вважаєте, що ризики проведення судової реформи виправдані?
- Жодна реформа не обходиться без ризиків. Зараз ситуація в судовій системі не влаштовує нікого. Суддів не влаштовують невисокі зарплати, суспільна недовіра до судової системи в цілому, а суспільство незадоволене, оскільки вважає, що судова система не виконує свої функції ефективно. Держава положення в судовій системі теж не влаштовує, оскільки у суспільства виникають претензії і до самої держави. Це не нормально. Ризики, звичайно, є, але якщо нічого не робити, то далі буде тільки гірше.