flag Судова влада України
Увага! Суд не здійснює правосуддя. Підсудність змінено на Дзержинський районний суд м. Харкова

Верховний Суд зробив висновок про стягнення стипендії через суд

07 червня 2016, 15:43

 Верховний Суд розглянув справу за позовом заступника прокурора щодо неповнолітнього студента про стягнення заборгованості по виплаті стипендії і прийшов до висновку, що покладені, але невиплачені суми стипендії можна стягнути через суд.

 
Про це йдеться в Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду від 13 квітня 2016 року №6-2981цс15.
 
Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 ГК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
 
Цю статтю ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (ст. 55).
 
Ст. 1 ГПК України передбачає, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
 
Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
 
За змістом ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
 
Отже, з огляду на викладене, законодавством визначені три окремі підстави для захисту цивільного права людини: порушення, невизнання, оспорювання цивільного права.
 
Невизнання цивільного права полягає в пасивному запереченні наявності в особи суб'єктивного цивільного права, що безпосередньо не завдає шкоди суб'єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб'єктивного права.
 
Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному сенсі) гарантується Конституцією України та законами України, в т.ч. статтями 15, 16 ГК України та статтями 1, 3, 15 ЦПК України, і може бути реалізовано, зокрема, якщо особа вважає, що його право не визнається. У разі доведення в установленому законодавством порядку обставин, якими обгрунтовувалися вимоги, в т.ч. і про усунення перешкод в здійсненні невизнаного права шляхом зобов'язання вчинити певні дії, особа має суб'єктивне матеріальне право на їх задоволення.