Судова реформа: диявол криється в деталях

 

Цьому передували жорсткі дискусії на предмет того, чи не призведе нова реформа лише до погіршення ситуації в судовій системі, адже положення проекту передбачають по-справжньому революційні новації: ліквідацію вищих спеціалізованих судів, скасування інституту призначення суддів на перший термін п'ять років і скасування повноважень Верховної Ради по обранню суддів, відкриття доступу вченим і адвокатам в апеляційні та Верховний Суд, моніторинг родинних зв'язків судді і т.д.

 

На обговорення законопроекту №4734 «Про судоустрій і статус суддів», зареєстрованого у Верховній Раді 30 травня 2016 роки (але з'явився на сайті парламенту тільки 31 травня), у народних депутатів пішло три дні.

 

Хоча деякі стверджують, що даний документ розроблявся досить довго, до консенсусу по ключових позиціях вдалося прийти практично в день голосування.

 

Дійсно, ідеї про ліквідацію спецсуден і створенні триланкової системи озвучувалися ще в 2014 році після Революції Переваги на той час прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком і підтримувалися керівництвом Верховного Суду України.

 

Але юристи знають, що «диявол криється в деталях».

 

Нагадаємо, розробити зміни був покликаний Рада з питань судової реформи при Адміністрації Президента.

 

В результаті його членам 3 березня 2016 року був представлений, по суті, готовий документ, і вже на наступний день у Верховній Раді групою народних депутатів був зареєстрований законопроект №4180, який не враховував пропозиції членів Ради від судової влади.

 

Втім, він не обговорювалося і на профільному Комітеті - фактично до травня настало затишшя. Однак, незабаром після заяв спікера парламенту Андрія Парубія про те, що судова реформа повинна бути прийнята якомога швидше, 23 травня, на сторінці в Facebook першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань правової політики і правосуддя Леоніда Ємця з'явився запис про те, що в Комітеті до пізньої ночі йшла робота над новим проектом.

 

Уже 27 травня в приміщенні Адміністрації Президента відбулося засідання Ради з питань судової реформи, за підсумками якого і був затверджений проект нової редакції Закону.

 

Юридичне і, звичайно, суддівське співтовариство заметушилося - про новий проект було відоме небагатьом. Навіть керівництво Верховного Суду і Вищого господарського суду України отримало текст (без «Перехідних положень») лише незадовго до засідання Ради (23 і 25 травня відповідно), тому що до цих чисел новий проект якраз і допрацювали. Такий поспіх була пов'язана з поставленим керівництвом країни завданням прийняти зміни до Конституції якомога швидше.

 

Сам закон, який нарекли «імплементаційного», не міг містити положення, які розходилися б з Основним Законом, як це було в законопроекті №4180.

 

Однак, розбіжності спостерігалися в позиціях політичних сил. Зокрема, свої зауваження до проекту були у фракцій «Народний фронт», «Самопоміч», «Батьківщина» та ін.

 

Наприклад, Реанімаційний пакет реформ (РПР), близький до фракції «Самопоміч», озвучив позицію, що законопроект №4734 не відповідає очікуванням суспільства про проведення повноцінної судової реформи, оновленні суддівського корпусу та забезпечення незалежності суддів. Зокрема, РПР не влаштовувало, що голови судів та їх заступники, згідно з проектом, зможуть ще шість років залишатися на своїх посадах, а пПрезідент при цьому виписує керівництву судів посвідчення; що висновки Громадської ради сумлінності не матимуть вирішального значення для кваліфікаційного оцінювання суддів за критерієм добросовісності; що склад ВККС розширюється, але не за рахунок представників громадськості; що законопроект, хоча і передбачає створення Вищого антикорупційного суду як суду першої інстанції, але відкладає це на невизначений час; що статус цього суду не містить додаткових гарантій незалежності (особливий порядок відбору, підвищені зарплати, свій бюджет і т.п.).

 

Також, як відзначали в РПР, якщо не будуть вчасно підготовлені і внесені зміни в закон про Вищу раду юстиції, то в разі вступу в силу змін до Конституції і нового закону про судоустрій суддю не можна буде притягнути до дисциплінарної відповідальності, в т.ч. звільнити.

 

Звертали в РПР увагу і на відсутність імплементаційних законів, що регулюють питання адвокатури, доступу до юридичної професії, конкурсного відбору Генерального прокурора і суддів Конституційного Суду, зміна повноважень КСУ, зокрема, процедури розгляду конституційних скарг.

 

І хоча зауваження про те, щоб доступ до посад в апеляційних судах мали не тільки судді з суддівським стажем від п'яти років; щоб був введений конкурс для суддів- «п'ятирічок»; щоб було виключено обмеження щодо права на відеозапис відкритого судового засідання в новому проекті в результаті врахували, в цілому він не влаштував «Самопоміч» ( «за» проголосували лише два члена фракції з 26), яка пропонувала прийняти документ за основу з доопрацюванням до другого читання .

 

Відзначимо, що за прийняття проекту за основу і в цілому проголосував 281 депутат.

 

Практично повну підтримку проект отримав у «Блоку Петра Порошенка» (кілька чоловік утрималися, а проти проголосував Віктор Пинзеник, який виступив категорично проти підвищення заробітних плат суддів - на його думку, в бюджеті на це немає коштів), «Народного фронту» (утримався тільки нардеп Віктор Романюк) і групи «Партія« Відродження »(всі 23 її члена проголосували за). В принципі, це вже становило 229 голосів при 225 необхідних. Підтримала проект і група «Воля народу», частково - «Батьківщина» і позафракційні депутати. З «Опозиційного блоку» за проголосував лише Вадим Рабинович.

 

Відзначимо, що 31 травня телеканал «Право ТВ» поцікавився у народних депутатів, чи встигли вони і наскільки добре ознайомитися з текстом такого важливого для країни документа. Як виявилося, багато депутатів не тільки не напрацювали правки за результатами ознайомлення з законопроектом, але навіть не були знайомі з його текстом.

 

Окрема історія склалася з розглядом законопроекту Комітетом з питань правової політики і правосуддя. Так, засідання Комітету було призначено на 14:15 1 червня в будівлі комітетів на вул. Садовій. Однак, депутати, не повідомляючи нікого, в т.ч. пресу, вирішили зібратися раніше, о 12:00, «під куполом» в конференц-залі (відзначимо, що така практика - не рідкість, і в «непленарні» дні на засідання Комітету потрапити неможливо, тому що допуск ЗМІ в будівлю Верховної Раду обмежений). Але в призначений час Комітет так і не зміг приступити до розгляду внесеного президентом законопроекту через відсутність кворуму. Зокрема, на засіданні був відсутній Леонід Ємець (фракція «Народний фронт»), вимогою якого було прийняти закон відразу в цілому. У той же час в проекті рішення Комітету з даного проекту від 1 червня, який потрапив у розпорядження «Судово-юридичної газети», значилося лише «прийняти за основу», а не за «основу і в цілому».

 

Припущення, що такий спосіб прийняття проекту був предметом політичного торгу, який згодом підтвердив народний депутат з БПП Олексій Гончаренко: «Вимога фракції« Народний фронт »полягало в тому, щоб закон був прийнятий в цілому. Так вони бачили зміни в частині судочинства. І ми пішли на ці умови, тому що надзвичайно важливо було зібрати голоси на Конституцію ».

 

Як зазначає парламентарій, таке рішення - не проблема, адже внести зміни в закон можна і після його прийняття. Правда, з урахуванням кількості розбіжностей в ході прийняття базового закону така перспектива видається туманною.