Реформа органів виконавчої служби назрівала давно.
Кількість виконуваних рішень суду в Україні на сьогоднішній день, за статистичними даними Міністерства юстиції, не перевищує 20-30%. У юристів-практиків своя статистика, причому ще більш сумна - згідно з нею, рішень виконується не більше 4%.
У наприкінці 2015 року чиновники, перш за все з Міністерства юстиції, заявили про ліквідацію Державної виконавчої служби України (постанова Кабінету Міністрів України №17 від 21 січня 2015 року), тим самим визнавши її неефективність.
Як вважають фахівці, складна ситуація, що склалася в системі виконання судових рішень та рішень інших органів, є наслідком недосконалості положень Закону «Про виконавче провадження», застарілості його норм, невідповідність практики виконання рішень органами державної виконавчої служби світовим тенденціям функціонування і розвитку сфери виконавчого провадження.
З ними згоден і законодавець. Ще в серпні минулого року у Верховній Раді було зареєстровано два законопроекти: №2506а «Про виконавче провадження» та №2507а «Про органи і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів». Обидва вони пройшли довгий шлях і, нарешті, 2 червня 2016 року, було прийнято більшістю голосів народних обранців.
Представник Адміністрації Президента Костянтин Красовський в одному зі своїх виступів зазначив, що реформа виконання судових рішень є частиною глобальної судової реформи в Україні та однією з її основних складових. З цим твердженням важко не погодитися - як і з зауваженнями Європейського суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що право на судовий захист є ілюзією, якщо держава не забезпечує реальне виконання судових рішень. А в Україні, на жаль, все ще потрібно пройти сім кіл пекла, щоб отримати справедливе судове рішення, а потім ще стільки ж, щоб воно було виконано.