Ексклюзивне інтерв'ю заступника глави Адміністрації Президента Олексія Філатова агентству «Інтерфакс-Україна».
- На якому етапі судової реформи ми знаходимося в даний час?
- На одному з найважливіших етапів - внесення змін до Конституції в частині норм, які регулюють сферу правосуддя. Конституція - це фундамент для побудови держави в цілому, в т.ч. і судової системи. Крім судової системи, в сферу правосуддя входять і інші інститути - прокуратура, інститут адвокатури, виконання судових рішень. Але реформа судової системи є найбільш нагальною потребою.
Запропоновані зміни до Конституції, проголосовані в першому читанні ще в лютому 2016 року, передбачають досить серйозні і безпрецедентні новації, які дозволять розраховувати на системні зміни в судовій владі.
Проект був розроблений Конституційною комісією, до якої увійшли понад 60 експертів - конституціоналістів - практикуючих юристів, науковців, міжнародних експертів, народних депутатів і представників громадських організацій. Комісія працювала з квітня по жовтень 2015 року. Дуже тісно співпрацювала з Радою Європи і з Венеціанською комісією - найбільш авторитетним органом з питань конституційного устрою, захисту прав людини, правових стандартів Ради Європи.
Венеціанська комісія дала два позитивних висновків по проекту запропонованих змін. У першому були кілька рекомендацій, які Конституційна Комісія згодом врахувала. І в жовтні 2015 року Венеціанська комісія повністю підтримала цей проект і настійно рекомендувала Україні прийняти ці зміни. Саме цей проект президент вніс на розгляд парламенту в листопаді 2015 року, а 2 лютого 2016 року Верховна Рада проголосувала його в першому читанні. Сьогодні завдання Верховної Ради - проголосувати за законопроект №3524 у другому читанні. Це не перший крок, який зроблений за останні два роки на шляху судової реформи, але, напевно, найважливіший.
- А що було зроблено в рамках реформування сфери правосуддя за минулі два роки?
- Був прийнятий ряд законодавчих актів, перш за все, Закон «Про забезпечення права на справедливий суд». Він вирішив цілий ряд питань, які можна було вирішити без внесення змін до Конституції. Були перезапущени Вища рада юстиції (ВРЮ) і Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС). Вони були сформовані повністю за новими правилами, за участю громадськості, з обговоренням кандидатів, з розкриттям інформації. Такого раніше ніколи не було - переважно були кулуарні домовленості.
Закон встановив заборону на суміщення членства у ВРЮ з будь-якими іншими посадами і політичною діяльністю. ВРЮ - це орган, який для суддівської кар'єри грає вирішальну роль. Тому, в цьому органі не може бути ніякого політичного впливу; він повинен бути незалежним і професійним. Наскільки це можна було забезпечити без змін до Конституції, це було забезпечено Законом «Про забезпечення права на справедливий суд».
Аналогічні зміни були впроваджені щодо ВККС - органу, який, зокрема, відповідає за підбір кадрів і приймає рішення про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
- Чи можна сказати, що Ви задоволені змінами, що відбулися в судовій системі?
- Ті завдання, які ставилися перед Законом «Про забезпечення права на справедливий суд», виконані. Але цього недостатньо для того, щоб говорити, що сталася судова реформа. Частина питань ми можемо вирішити законом, але ключові й фундаментальні питання вирішуються виключно шляхом внесення змін до Конституції. Для цього Верховна Рада повинна за ці зміни проголосувати, але й після змін до Конституції буде багато роботи.
- У чому полягають зміни в Конституцію?
- Три головні питання, які повинні вирішити зміни до Конституції: по-перше, максимальна деполітизація і забезпечення незалежності судової влади, по-друге - підвищення відповідальності судової влади, по-третє - перезавантаження суддівського корпусу.
- У чому полягатиме деполітизація і забезпечення незалежності судової влади?
- Усі політичні органи максимально віддаляються від сфери правосуддя, перш за все, президент і парламент щодо призначення, переведення та звільнення суддів. Зараз суддя призначається на перші п'ять років президентом, а після він безстроково може бути призначений парламентом. Природно, це прямий важіль для того, щоб впливати на суддівський корпус. Суддя, у якого добігає кінця п'ятирічний термін, не може не прислухатися до народного депутата, який просить його «на прохання виборців» про увагу до конкретній судовій справі. Адже завтра цей народний депутат може голосувати за його призначення безстроково. Чи може суддя розглядати цю справу неупереджено?
- Невже народні депутати будуть опускатися до рівня районних судів?
- В юридичній практиці я це спостерігав регулярно. Причому для судді районного суду депутат набагато більш впливовий, ніж для судді Верховного Суду, хоча б тому, що у Верховному Суді правосуддя здійснюють судді, призначені безстроково.
- Таку залежність можна якось усунути?
- Можна, можливо. Рішення про призначення і звільнення судді повинен приймати особливий неполітичний орган - Вища рада правосуддя (ВСП). Відповідно до європейських стандартів це орган, в якому більшість становлять судді, обрані самими суддями. Така система формування ВСП повинна забезпечити незалежність прийняття рішень. Ми пропонуємо, щоб цей орган формувався таким чином: з 21 члена ВСП 11 - судді, обрані суддями, два члени призначаються з'їздом адвокатів, два - з'їздом представників юридичної науки, два - Всеукраїнською конференцією прокурорів, два - президентом і два - парламентом.
- Як співвідносяться ВСП і ВРЮ (Вищої ради юстиції)?
- ВРЮ не має таких повноважень, які за Конституцією надаватимуться ВСП. У ВРЮ немає більшості суддів, обраних суддями. У ВСП буде новий статус, нові функції і новий склад, тому це не буде просто перейменування «ВРЮ» в «ВСП», як дехто вважає.
ВСП отримає і всі повноваження щодо прийняття рішень про дисциплінарну відповідальність суддів. Він отримає повноваження відстороняти суддю від виконання обов'язків, наприклад, коли у відношенні судді порушено кримінальну справу. Саме ВСП повинен вирішувати всі питання суддівської кар'єри - призначення, переклади, звільнення. Єдиний нюанс, який залишається для того, щоб зв'язати судову владу з державою і народом як джерелом влади, полягає в тому, що після прийняття рішення ВСП про призначення судді суддя призначатиметься указом президента так, як це відбувається практично у всіх європейських державах - легалізація рішення ВСП або аналогічного органу про призначення судді здійснюється Главою держави.
- Тобто ці 21 член Вищої ради правосуддя розглядатимуть всі питання по кожному судді?
- Так. При цьому за організацію конкурсів на посаду судді буде відповідати Вища кваліфікаційна комісія суддів, члени якої призначаються професійним юридичним співтовариством і Уповноваженим з прав людини.
- Коли з'явиться цей орган? І що буде з ВРЮ?
- ВРЮ фактично заробив з серпня 2015 року та продовжить виконувати свої функції до закінчення терміну повноважень його поточного складу. Тобто законопроект передбачає певний перехідний період, після якого орган буде переобраний в новому форматі.
Ще один істотний момент: за цей час має відбутися істотне оновлення суддівського корпусу. Більшість суддів у ВСП - це європейський стандарт, але чи готове українське суспільство довірити судовій системі в тому стані, в якому вона зараз; самостійно формувати більшість в ВСП? Завдання - відновити суддівський корпус і повернути довіру до нього через проведення прозорих конкурсних процедур. І це третій принциповий пункт конституційних змін.
Програма дій виглядає наступним чином: оновити суддівський корпус, щоб до закінчення повноважень нинішнього складу ВРЮ оновлений суддівський корпус отримав право самостійно формувати більшість в ВСП. Таким чином, буде вирішена задача деполітизації та забезпечення незалежності судової влади.
Також змінами до Конституції пропонується прибрати призначення суддів на п'ятирічний «випробувальний» термін і відразу призначати їх безстроково. Це забезпечує незалежність судді - якщо він уже призначений, то його ніхто не зможе звільнити, крім, природно, тих випадків, які передбачені законом - бажання судді піти у відставку, дисциплінарні порушення і т.д.
Незмінюваність судді і його безстрокове призначення - одна з основних гарантій незалежності судової влади.
- Чи не буде безстрокове призначення робити суддів ще більш непідконтрольними?
- Судова влада повинна бути непідконтрольною, а відповідальною. Другий блок змін до Конституції спрямований якраз на підвищення відповідальності суддів. Діючі норми не відповідають реаліям сьогоднішнього дня. За нинішньої Конституції звільнення судді залежить від політичних інститутів - або від президента, або від Верховної Ради.
Крім цього, суддя користується повним імунітетом. Поліцейський не має права затримати суддю, навіть якщо він в нетверезому вигляді веде машину. Притягнути суддю до відповідальності навіть за кримінальні злочини, які не мають відношення до його статусу судді і функції здійснення правосуддя, - дуже довга і політизована процедура.
Зміни передбачають виключно функціональний імунітет судді. Це означає, що суддя не може бути притягнутий до відповідальності за свої дії, які він здійснює в статусі судді, але відносно будь-яких інших дій він прирівнюється до звичайного громадянина. Водіння в нетверезому вигляді ніяк не пов'язане з функцією здійснення правосуддя. З кримінальними злочинами повинна бути аналогічна ситуація.
- Як ви вважаєте, суддівський корпус погодиться з таким змінами?
- Я думаю, що у суддівського корпусу будуть різні думки. Але це крок, який потрібно робити.
Але повернемося до відповідальності суддів. Друге, що пропонують зміни до Конституції в цьому питанні, - це підстави для звільнення. Зараз перелік таких підстав органічний тим, що звільнення за різного роду порушення зводиться до порушення присяги.
Це підстава досить довго критикувалося Радою Європи, ЄСПЛ, Венеціанською комісією, як невідповідне принципом правової визначеності - складно визначити, що таке «порушення присяги». У проекті пропонується конкретизувати підстави для звільнення - грубе дисциплінарне порушення, систематичне або грубе одноразове невиконання суддею своїх обов'язків, проступки, несумісні зі статусом судді. Закон максимально деталізує ці проступки.
Суддя несе більше відповідальності, ніж звичайний громадянин. Тому, вводиться ще одна підстава для звільнення - непідтвердження легальності походження доходів і майна. І якщо стосовно звичайного громадянина щось доводити повинен податковий орган, то з суддею ситуація інша - суддя повинен бути готовий підтвердити, що його доходи законні.
- Судді напевно будуть категорично проти ...
- Так, ця норма досить обтяжлива для судді в порівнянні зі звичайним громадянином, який такого обов'язку не несе. Але у судді і статус спеціальний, і роль в суспільстві особлива. І якщо ми хочемо, щоб ця роль ефективно виконувалася, щоб існувало ефективне правосуддя, то суд повинен мати авторитет і користуватися громадським довірою. Якщо цього не відбувається, то сильної судової влади ми не побудуємо. Тому, мова йде про те, що судова влада повинна бути не тільки деполітизованою і незалежної, але і відповідальною.
І третій блок - це оновлення суддівського корпусу.
Зміни до Конституції передбачають, що всі судді повинні будуть підтвердити свою відповідність займаній посаді через процедуру кваліфікаційного оцінювання за трьома критеріями: компетентність, професійна етика і добропорядність, в т.ч. і відповідність вимогам антикорупційного законодавства.
- Але ж процедура такого оцінювання вже відбувається ...
- Так, вона вже запущена відповідно до Закону «Про забезпечення права на справедливий суд». У той же час зміни в Конституцію містять конституційну базу для такого оцінювання. І це правильно з точки зору європейських стандартів і рекомендацій Венеціанської комісії, яка свого часу рекомендувала, щоб певні норми закону отримали підкріплення в змінах до Конституції.
Неуспішне проходження кваліфікаційного оцінювання з будь-якого з перерахованих критеріїв є підставою для звільнення. Судді, які не пройдуть кваліфікаційне оцінювання, втратять статус судді, а на наявні вакансії будуть проведені прозорі конкурси. Таким чином, відбудеться оновлення частини суддівського корпусу.
- Якщо ця зміна буде внесено до Конституції, то чи означає це, що процес кваліфікаційного оцінювання розпочнеться заново?
- Щодо тих, хто в ньому вже брав участь - немає, а щодо тих, хто не брав участі - так. Можливо, правила будуть дещо скориговані. Але, в цілому, це та ж процедура.
- Як би ви прокоментували результати вже проведеного кваліфікаційного оцінювання?
- Значна частина суддів, які його проходили, з тих чи інших причин оцінювання не пройшли.
- Наскільки об'єктивною ВККС?
- Думаю, що оцінювання проходить досить об'єктивно. Хоча, не виключено, що високий відсоток, хто не пройшов оцінювання знизиться, коли його пройде більшу кількість більш підготовлених суддів.
- А які, скажімо, основні «гріхи» суддів, які не проходять оцінювання?
- Є два основних моменти: або недостатній професійний рівень, або проблеми з поясненням джерел матеріального становища. Наприклад, на суддю і його родичів зареєстровано велику кількість автомобілів. Суддя ніяк не може пояснити своїми деклараціями доходи, які б дозволили з легальних джерел придбати такий автопарк. У якихось випадках оцінювання призупиняється для того, щоб дати можливість судді пояснити такі ситуації. Це об'єктивний підхід. Якщо підтвердити доходи для судді виявляється неможливим, то це підстави для прийняття серйозних рішень.
- Після рекомендацій ВККСУ, прийнятих в ході оцінювання, уже хтось був звільнений, або на даний момент такі рекомендації тільки формуються?
- Поки ВККС приймає рішення про направлення в школу суддів для перепідготовки або робить перерву в процедурі і звертається до НАБУ для перевірки фактів. Є певні нюанси, пов'язані з тим, що Конституція передбачає обмежений набір підстав для звільнення судді.
Кваліфікаційне оцінювання - це, по суті, безпрецедентна процедура. Це складний, займає час, сили і ресурси, процес. Ми розуміємо, що рівень довіри до судової влади, м'яко кажучи, невисокий. Для того, щоб цю ситуацію змінити, і, з одного боку, позбутися від тих суддів, які не відповідають суспільним очікуванням, не відповідають своїй ролі судді, а з іншого боку - дати можливість працювати професійним і порядним суддям, яких багато в судовій системі, цю процедуру доведеться пройти. Її результатом має бути те, що в судовій системі залишаться тільки ті судді, які є професіоналами, відповідають етичним стандартам і стандартам антикорупційного законодавства.
У судову систему будуть набрані і нові судді, які відповідають цим стандартам, які повинні привнести нові знання, досвід і, знову ж таки, суспільну довіру, щоб зміцнити судову владу. Ми повертаємося до глобальної задачі - зробити судову владу сильною і незалежною. Це можна зробити тільки через суспільну довіру, повагу, авторитет суду.
- Тобто оновлення судової системи будуть залежати від прийняття змін до Конституції?
- Зміни до Конституції - це нормативна частина, але є й інші. Є дуже важлива частина, що стосується функціонування інститутів правосуддя.
Крім проекту змін до Конституції, президентом внесено проект нового Закону «Про судоустрій і статус суддів». Він передбачає формування нового Верховного Суду з новою структурою і з відкритим конкурсом на посади суддів. У конкурсі зможуть брати участь і діючі судді, і ті, хто зараз суддями не є, - адвокати або вчені-юристи, які мають значний досвід практичної або наукової роботи.
Формування Верховного Суду буде відбуватися під громадським контролем. Для цього створюється спеціальний громадський орган, який буде збирати, аналізувати інформацію про кандидатів на посаду судді, і давати висновки про таких кандидатів, які будуть враховуватися при прийнятті рішень.
- Це буде громадський орган або громадська організація?
- Це орган, який буде називатися «Громадська рада доброчесності при ВККСУ». У нього громадські організації будуть делегувати своїх представників.
_03_03.png)
