Верховний Суд прийшов до висновку, що, згідно з положеннями ч. 2 ст. 75 Сімейного кодексу, право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Про це йдеться в Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду від 13 квітня 2016 року №6-3066цс15.
Так, згідно з частинами 3, 4 ст. 75 СК, непрацездатним вважається той з подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи. Один з подружжя є потребують матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що аліментні зобов'язання на утримання одного з подружжя можуть бути призначені при наявності юридичних складових - сукупності певних умов, а саме:
перебування в зареєстрованому шлюбі або в фактичних шлюбних відносинах після розірвання шлюбу (ст. 76 СК);
непрацездатність одного з подружжя;
потреба в матеріальній допомозі;
рівень матеріального забезпечення нижче прожиткового.
Таким чином, право на утримання (аліменти) має непрацездатний особа, незабезпечене прожитковим мінімумом.