Верховний Суд України дійшов висновку, що в разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, то сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту в порядку, передбаченому Порядком повернення і Порядком взаємодії, на підставі його заяви, і в місячний строк з дня прийняття укладення митного органу, який здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та / або надміру зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.
Про це йдеться в Постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду від 16 березня 2016 року №21-326а14.
За змістом ст. 260 Митного кодексу 2002 року митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу, яким також встановлюються методи визначення митної вартості зазначених товарів і умови їх застосування.
Згідно ст. 262 ТК 2002 року, митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Ст. 249 ТК 2002 року передбачено, що митні органи самостійно визначають митну вартість на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари тільки при відсутності підтверджуючих документів, зазначених в ч. 1 цієї статті, або в разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей про заявленої вартості .
Згідно ч. 8 ст. 264 ТК 2002 року, декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та / або до суду.
Аналізуючи зазначені норми права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла правовому висновку, що декларант має право оскаржити до митного органу вищого рівня та / або в суді рішення митного органу щодо визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України. Якщо ж митний орган самостійно не приймав рішення про визначення митної вартості товарів та погодився з митною вартістю, визначеною декларантом, і методом її визначення, який застосував декларант, то немає підстав вважати дії митного органу такими, що вчинені всупереч вимогам ТК, а отже, і підстав визнавати сплачені суми митних платежів або їх частину помилково та / або надміру сплаченими немає.
Якщо ж митний орган визначив митну вартість товарів, а в подальшому буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, то сума надміру сплачених податків і зборів повертається декларанту відповідно до ч. 6 ст. 264 ТК 2002 року в місячний строк з дня прийняття рішення в порядку, передбаченому законодавством.
Так, саме Порядок повернення визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та / або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, в т.ч. у випадках, зазначених в ст. 264 2002 року ТК.
Згідно з абзацами 1, 2 п. 1, пунктами 2-4 розділом III зазначеного Порядку, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та / або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалося оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.
Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
Заява, зареєстроване в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.
Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та / або надміру зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії чинного на час виникнення спірних відносин; керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, в якому будуть відображатися результати перевірки, визначаються наказом ДМСУ.
Разом з тим взаємини митних органів і органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та / або надміру зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентувалися Порядком взаємодії.
Відповідно до п. 2 Порядку взаємодії повернення помилково та / або надміру зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, який здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформлюється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.
Згідно п. 7 Порядку взаємодії, на підставі отриманого висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів Державного бюджету на рахунок, зазначений у висновку про повернення, і протягом п'яти робочих днів з дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.
З урахуванням зазначеного колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що законодавством відповідно до ч. 6 ст. 264 ТК 2002 року визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу або помилково та / або надміру сплачених до бюджету, а тому, на підставі аналізу наведених вище норм права, прийшли до такого правового висновку.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 9 грудня 2014 (справа №21-205а14).
_03_03.png)
