Верховний Суд прийшов до висновку, що, згідно з ч. 6 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ГК, угода, яка укладена батьками (усиновлювачами) і суперечить правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей, може бути визнана судом недійсною. Така угода є оспорюваним.
Про це йдеться в Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду від 6 квітня 2016 року №6-589цс16.
Так, вчинення батьками малолітньої дитини певної процедури без попереднього дозволу органу опіки та піклування порушує встановлений ст. 17 Закону «Про охорону дитинства» (в редакції, що діяла на момент укладення спірного договору іпотеки, - вересні 2004 роки) заборона. Однак, сам по собі цей факт не є безумовною підставою для визнання угоди недійсною.
Угода може бути визнана недійсною, якщо її вчинення батьками без попереднього дозволу органу опіки та піклування призвело до порушення права особи, в інтересах якої пред'явлено позов, тобто до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та / або порушення охоронюваних законом інтересів дитини, зменшення або обмеження прав і інтересів дитини щодо житлового приміщення.
_03_03.png)
