Верховний Суд прийшов до висновку, що непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, на наступний день після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП. У цьому випадку протягом тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.
Про це йдеться в Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду від 6 квітня 2016 року №6-409цс16.
Так, згідно зі ст. 233 КЗпП, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Відповідно до ст. 234 КЗпП у разі пропуску з поважних причин строків, встановлених ст. 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки.
Встановлені статтями 228, 223 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному разі суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також привести в рішенні мотиви, чому він відновлює або вважає неможливим відновити порушений термін.
Суд першої інстанції не вказав мотиви відновлення позивачу пропущеного строку для звернення до суду, проте касаційний суд в своїй ухвалі вказав, що, відновлюючи позивачеві строк звернення до суду, місцевий суд правильно врахував його доводи про звернення з відповідними заявами до Комісії з трудових спорів, профспілкові організації і тривалу хворобу, що свідчить про поважність причин пропуску цього терміну.
_03_03.png)
