Проблемні аспекти земельних спорів

 

Трапляється, що позивач пройшов вже всі етапи оскарження, а суд касаційної інстанції приходить до висновку про непідсудність справи судам даної юрисдикції і припиняє виробництво. Як наслідок, позивач виявляється у вкрай неприємну ситуацію, адже витрачені їм зусилля були марні.

 

22 квітня 2016 року у базі Одеського апеляційного господарського суду відбувся круглий стіл з обговорення правових підходів, застосовуваних господарськими судами при вирішенні земельних спорів.

 

У заході взяли участь судді Вищого господарського суду України - Геннадій Кравчук і Тетяна Дроботова, голова Одеського апеляційного господарського суду Наталія Морщагіна і судді даного суду і господарських судів з різних областей, шеф-редактор «Судово-юридичної газети» Святослав Пограничний, представники органів прокуратури, державного Геокадастр, Центру державного земельного кадастру, Державної судової адміністрації, Національної школи суддів, обласних і районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, регіональних відділень Фонду державного майна України, громадських організацій, юридичних компаній та бізнесу.

 

Таке широке коло учасників був обумовлений тим, що на сьогоднішній день при розгляді земельних спорів є багато проблемних питань.

 

Як відзначили учасники, в сучасній Україні належний розгляд і вирішення земельних спорів є однією з найважливіших гарантій забезпечення земельних прав, обов'язків та інтересів власників землі, землекористувачів, а також інших суб'єктів земельних правовідносин.

 

Причини виникнення земельних спорів можуть бути різними: неналежне врегулювання земельних відносин чинним законодавством; внутрішня неузгодженість його норм; протиріччя між нормами земельного права та іншими галузями права; недостатня юридична кваліфікація осіб, які застосовують земельно-правові норми; розбіжності в правозастосуванні і недостатня правова обізнаність учасників земельно-правових спорів і найголовніше - нові види правовідносин у земельній сфері, а також часті зміни земельного законодавства, різнобічність його тлумачення і т.п.

 

Судовий захист земельних прав громадян на сьогодні вважається найбільш ефективною і універсальною. Однак, в контексті судової реформи, яка зараз проходить в Україні, виникає досить багато проблемних питань, в т.ч. пов'язаних з вирішенням земельних суперечок.

 

Численні законодавчі зміни

 

Як було відзначено в ході круглого столу, про складність тлумачення «земельних» правових норм свідчить ряд рішень Конституційного Суду України. Крім вищезгаданого рішення №10-рп / 2010, це рішення №25-рп / 2008 від 11 листопада 2008 року (справа за конституційним поданням Президента України щодо конституційності постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку проведення у 2008 році земельних аукціонів» (справа про земельні аукціонах); №5-рп / 2005 від 22 вересня 2005 року (справа за конституційним поданням 51 народного депутата щодо конституційності положень ст. 92, п. 6 р. Х «Перехідні положення» Земельного кодексу (справа про постійне користування земельними ділянками).

 

Крім цього, однією з проблем в земельних правовідносинах є занадто стрімкі і численні зміни в земельному законодавстві. Наприклад, в чинний Земельний кодекс, який був прийнятий в 2001 році, зміни і доповнення вносилися близько 100 разів. Найбільше їх було в 2010 році - 17 разів, в 2011 році - десять, 2012 році - 11, 2013 році - дев'ять, 2014 році - три, 2015 - десять, в 2016 році - на даний час - два рази. При цьому деякі з цих змін в подальшому визнавалися КСУ невідповідними Конституції. З огляду на приписи п. 14 ч. 92 Конституції, в ідеалі рішення таких питань повинно здійснюватися Верховною Радою шляхом прийняття максимально зрозумілих за змістом законів, які не допускають нескінченність варіацій їх тлумачення.

 

Найбільше змін вносилося в статті Земельного кодексу, приписами яких врегульовані такі важливі питання, як порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, продажу таких земельних ділянок, проведення земельних торгів, вилучення і викупу земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності .

 

проблемні аспекти

 

Судді господарських судів стверджують, що саме в господарській юрисдикції відсоток розгляду земельних спорів є максимальним. Крім цього, за їхніми словами, на практиці при розгляді даної категорії справ виникає багато проблемних питань. У зв'язку з цим на обговорення круглого столу в Одеському апеляційному господарському суді виносилися питання вирішення спорів:

 

1) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки державної або комунальної форми власності в частині визначення розміру орендної плати;

 

2) про визнання незаконними (скасування) рішень виконавчих органів державної влади і місцевого самоврядування з питань передачі земельних ділянок;

 

3) виникають у зв'язку з переходом права власності на будівлю або споруду, розташоване на відповідній земельній ділянці;

 

4) пов'язаних з питаннями встановленням земельних сервітутів;

 

5) пов'язаних з відшкодуванням коштів у зв'язку з користуванням земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

 

Це лише мала частина всього спектру проблемних нюансів.

 

Голова Одеського апеляційного господарського суду Наталія Морщагіна в даному контексті зазначила: «Накопичився величезний пласт земельних питань, які багатьох цікавлять. Проводячи такі відкриті обговорення в форматі круглих столів, ми повністю виконуємо вимоги громадськості з приводу відкритості судової системи. Ми хочемо почути точки зору адвокатів, відповідних державних установ, позицію суддів і у вільній дискусії прийти до якогось остаточного знаменника. Можливо, будуть визначені нові спірні питання. Наше завдання - виробити таку практику, щоб всім суб'єктам господарювання було зручно працювати. Ми робимо на цьому такий акцент ще й тому, що на сьогоднішній день інвестиційний клімат держави безпосередньо пов'язаний зі стабільністю судової системи ».

 

За словами голови суду, проведення такого заходу саме в Одесі було обумовлено певною специфікою Одеського регіону. «Одеський округ включає кілька областей - Миколаївську, Херсонську та Одеську. На сьогоднішній день море є тільки в даному окрузі, тому саме в нашому регіоні часто виникають суперечки щодо права власності на землю, тому що йде забудова прибережної зони. З цього приводу виникає багато спірних питань. Крім цього, на території даних областей знаходиться величезна кількість об'єктів нерухомості, під якими великі земельні ділянки », - зазначила Наталія Морщагіна.

 

У питаннях, що виникають при вирішенні господарськими судами спорів про внесення змін до договору оренди земельних ділянок державної або комунальної форми власності в частині визначення розміру орендної плати також багато нюансів. Так, Геннадій Кравчук зазначив, що такі справи становлять одну з численних підкатегорій в загальному обсязі земельних суперечок. Він підкреслив, що найчастіше підставами для звернення з позовами даної категорії є відмова орендаря від пропозиції орендодавця внести зміни в договір оренди; прийняття органом місцевого самоврядування рішення про затвердження нової нормативно-грошової оцінки землі, через що збільшується розмір орендної плати; необхідність приведення договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства, зокрема, в зв'язку з встановленням Податковим кодексом України, який вступив в силу з 1 січня 2011 року, мінімальних ставок орендної плати.

 

Суддя Вищого господарського суду зазначив, що причиною виникнення таких спорів є, як правило, недосягнення органом місцевого самоврядування і орендарем згоди щодо встановлення нового розміру орендної плати. Оскільки відповідачі ухиляються від підписання додаткових угод про внесення змін до частини розміру орендної плати (зміна якої пов'язане з прийняттям уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставку орендної плати за землю, а також затвердженням нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки), орендодавці звертаються за вирішенням цього питання до суду. Також він звернув увагу, що правові позиції з цього питання викладені в численних постановах Верховного Суду України. Наприклад, останні - це постанови №3-476гс15 від 2 березня 2016 року і №3-481гс15 від 7 жовтня 2015 року.

 

Крім цього, за словами Геннадія Кравчука, багато питань виникає у зв'язку з визнанням незаконними рішень органів місцевого самоврядування про визначення нової нормативної грошової оцінки; порядком застосування коефіцієнта відповідно до цільового призначення орендованої земельної ділянки; відшкодуванням орендодавцю суми упущеної вигоди в розмірі орендної плати за період з дати прийняття рішення про передачу земельної ділянки в оренду до моменту вступу в силу відповідного договору оренди; визначенням розміру орендної плати за договорами оренди земельних паїв.

 

Планується, що висловлені учасниками заходу думки і пропозиції будуть враховані при підготовці проекту змін та доповнень до постанови Пленуму Вищого господарського суду №6 від 17 травня 2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».