Верховний Суд прийшов до висновку, що в справі, що розглядається позов був заявлений про стягнення грошових коштів, які стали власністю громадянки, і, на думку позивача, були придбані нею безпідставно, що свідчить про частноправовом, а не публічне характері правовідносин, що виникли між сторонами.
У переглядається справі суд касаційної інстанції дійшов помилкового висновку про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК (справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства).
Про це йдеться в Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду від 30 березня 2016 року №6-495цс16.
Так, згідно з ч. 4 ст. 50 КАС, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;
4) про обмеження реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, встановлених законом.
Отже, вони можуть бути відповідачами за позовом суб'єкта владних повноважень тільки у випадках превентивного (попереднього) судового контролю за рішеннями, діями органів влади при реалізації своїх владних управлінських повноважень, які можуть порушити права або свободи фізичних або юридичних осіб.
_03_03.png)
