З 1 липня 2016 року всі ЖЕКи в Україні ліквідують. Це перший етап реформування житлово-комунальної сфери, мета якого - підвищити якість надання послуг громадянам. Замість звичних ЖЕКів будинку будуть обслуговувати або приватні управлінські компанії, або самі власники квартир в багатоквартирних будинках, якщо створять ОСББ.
Найбільша проблема при створенні ОСББ - інертність мешканців. Тим часом саме ініціатива є тим фундаментом, на якому буде міцно стояти благополуччя всіх мешканців конкретно взятого будинку. Не будемо брехати, говорячи, що ініціатор не зіткнеться з труднощами. Та й керувати будинком - це завдання не з легких. Однак, якщо в будинку є активний мешканець, тимчасово залишився без роботи, то йому це буде під силу. Першою його завданням стане створення ініціативної групи з кількох мешканців. Далі активістам необхідно буде зібрати всю потрібну інформацію про будинок.
Починати потрібно з отримання в місцевому відділенні Державної реєстраційної служби повного списку власників квартир в будинку. Відмовити там не можуть: згідно зі ст. 28 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», при створенні житлових об'єднань власники квартир мають право на отримання подібної інформації. Відзначимо, що звертатися за нею в ЖЕК сенсу мало - там можуть просто не мати таких даних.
Однак, деякі інші відомості можна отримати і в ЖЕКу - наприклад, поцікавитися технічним станом комунікацій, якщо пощастить, спільно з працівниками ЖЕКу побувати в підвалі, на горищі, в інших приміщеннях і тверезо оцінити стан будинку в цілому. Одна з головних завдань на цьому етапі - зібрати максимальний обсяг даних: техдокументації, порядок розрахунку тарифів, використання нежитлових приміщень, наявність пільговиків, неприватизованих квартир, площа прибудинкової території, сума заборгованості мешканців і т.д. Все це дозволить провести комплексний аналіз будинку, оцінити поточну вартість його утримання і прорахувати подальші витрати. Зробити це необхідно для того, щоб дохідливо пояснити сусідам плюси самої процедури, не забуваючи відзначити і складності, з якими доведеться зіткнутися.
Простіше кажучи, ініціативна група (як правило, входять до неї мешканці потім і стають членами правління ОСББ) повинна скласти якийсь бізнес-план, який був би зрозумілий кожному мешканцю будинку. А донести до них всю зібрану інформацію можна буде на так званому «ознайомчому загальних зборах», який повідомляється слід розіслати за 14 днів до дати його проведення, вказавши, з чиєї ініціативи вона скликається, якими будуть місце і час його проведення, а також порядок дня. Тут треба враховувати важливий момент: збори не може бути формальним, інакше в подальшому ініціативна група може зіткнутися з низкою труднощів, які загальмують весь процес. Крім цього, мінімальна явка на ці збори, відповідно до законодавства, - 51%, інакше воно не буде легітимним. Якщо з першого разу зібрати необхідну кількість мешканців не вдалося, то слід призначити нову дату зборів не раніше, ніж через 14 днів.
Результатом добре проведеної підготовчої роботи стане згода основного більшості мешканців на створення ОСББ. На цьому першому зібранні можна буде також прийняти рішення про назву ОСББ, обрати голову та секретаря зборів, затвердити статут об'єднання, а також обрати його керівні органи (крім голови, це бухгалтер), склад правління і ревізійної комісії. В ході цієї ж зустрічі необхідно призначити уповноважену особу, яка займеться реєстрацією ОСББ та отриманням печатки (як правило, їм є голова). Після цього можна складати проект внутрішньої документації, в т.ч. статут. Він створюється за прикладом типової форми, затвердженої наказом №141 Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 27 серпня 2013 року, але може містити зміни і доповнення в залежності від особливостей експлуатації конкретного будинку, тому не виключена можливість звернення за допомогою до юриста.
_03_03.png)
