Верховний Суд України дійшов висновку, що закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма про відповідальність боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених в ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Про це йдеться в Постанові Судової палати в цивільних справах ВСУ від 16 грудня 2015 року №6-2023цс15.
Так, інфляційний нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, і 3% річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредитору. Тому, ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
При відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ГК України.
Крім цього, застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин також узгоджується з закріпленими в п. 3 ч. 1 ст. 96 Цивільного процесуального кодексу України нормами, згідно з якими, однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості.
_03_03.png)
