Верховний Суд України дійшов висновку, що, оскільки в період з 1 червня 2005 року по 1 січня 2006 року ніяких змін ні в обсязі фінансування, ні у виплаті заробітної плати суддів України (крім посадових осіб, зазначених у постановах №513 і №514) законодавчі або інші нормативні акти не передбачали, то правових підстав для виплати суддям різниці в заробітній платі не було.
Про це йдеться в Постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду від 30 березня 2016 року №21-271а16.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 44 Закону №2862-XII заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути менше 50% його окладу. Посадовий оклад судді не може бути менше 80% посадового окладу голови суду, в якому працює суддя.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України від 24 березня 1995 року №108 / 95-ВР «Про оплату праці» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - Закон №108 / 95-ВР), умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій , що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральних, галузевих, регіональних угод, колективних договорів в межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів. Обсяги видатків на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом (ст. 13 Закону №108 / 95-ВР).
Постановами №513 і №514 з 1 червня 2005 року підвищено розміри посадових окладів; встановлені надбавки, доплати і порядок преміювання, зокрема, голові Конституційного Суду України та голови Верховного Суду України.
Постановою №865 Кабінет Міністрів України затвердив схеми посадових окладів; встановив надбавки, доплати і порядок преміювання інших керівників і суддів Конституційного Суду України, керівників та суддів інших судів загальної юрисдикції.
31 грудня 2005 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року №865» (була чинною на момент виникнення спірних відносин), яким, зокрема, п. 5 постанови №865 був викладено в такій редакції: «Ця постанова набирає чинності з дня припинення дії Указів президента України від 10 липня 1995 року №584, від 19 вересня 1996 року №856, від 5 березня 2002 року №220, від 25 листопада 2002 року №1061, статей 3 і 4 Указу президента України від 11 грудня 2002 року №1150, абз. 1 ст. 1 Указу Президента України від 23 лютого 2002 року №173 в частині встановлення надбавки суддям військових місцевих та військових апеляційних судів ».
Отже, Кабінет Міністрів України на період з 1 червня 2005 року по 1 січня 2006 року призвів посадові оклади суддів України у відповідність до вимог ст. 44 Закону №2862-XII, а саме з встановленими цією нормою співвідношенням з окладом голови Верховного Суду України.
Таким чином, незважаючи на те, що розмір заробітної плати судді встановлений спеціальним законом - ст. 44 Закону №2862-XII, а не ст. 8 Закону № 108/95-ВР, - виплата заробітної плати судді підпорядкована нормам Закону №108 / 95-ВР, зокрема, ст. 13, згідно з якою оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України. Обсяги видатків на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
Оскільки в період з 1 червня 2005 року по 1 січня 2006 роки ніяких змін ні в обсязі фінансування, ні у виплаті заробітної плати суддів України (крім посадових осіб, зазначених у постановах №513 і №514) законодавчі або інші нормативні акти не передбачали, то правових підстав для виплати суддям різниці в заробітній платі не було.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, в постанові від 4 листопада 2015 року №21-1461а15.
_03_03.png)
