Верховний Суд України дійшов висновку, що, розглядаючи заяву громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства по суті, орган виконавчої влади або місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і умовам, зазначеним в заяві, перевірити доводи заявника, наведені в обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі про наявність трудових і матеріальних ресурсів.
Оскільки відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства, як спрощеного, пільгового порядку отримання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної або комунальної власності поза передбаченої законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів. Про це йдеться в Постанові Судових палат у цивільних та адміністративних справах ВСУ від 3 лютого 2016 року №6-2902цс15.
Така правова позиція членів палат обгрунтована тим, що при вирішенні позовних вимог про законність рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягають правила надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства, відповідно до ст. 7 Закону №973-IV «Про фермерське господарство», як спеціального по відношенню до ст. 123 ЗК України.
Таким чином, за змістом статей 1, 7, 8 Закону №973-IV заяву громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства має містити комплекс передбачених ч. 1 ст. 7 Закону №973-IV умов і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади або місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і умовам, зазначеним в заяві, перевірити доводи заявника, наведені в обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в т.ч. про наявність трудових і матеріальних ресурсів.
За результатами вказаної перевірки орган державної виконавчої влади або орган місцевого самоврядування повинен переконатися в дійсності волевиявлення заявника, наявності у нього бажання створити фермерське господарство і здатності вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках , наданих для ведення фермерського господарства. В іншому випадку відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства, як спрощеного, пільгового порядку отримання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної або комунальної власності поза передбаченої законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів.
_03_03.png)
