У світлі останніх подій з суддею Малиновського райсуду Одеси Олексієм Бураном іміджу судової системи було завдано ще один серйозний удар. Знову чути заклики про те, щоб застосовувати до суддів серйозніші покарання, ніж до інших посадових осіб. Втім, ст. 375 КК не перший рік викликає безліч гарячих суперечок у зв'язку зі своєю «мертвонароджених». Але винні в цьому судді або ж проблема в глибокому законодавчому промаху при формулюванні даної статті?
У підсумку, на останньому засіданні НКР 25 березня 2016 року було вирішено, що буде ще раз зібрана робоча група, на якій обговорять всі проблемні питання, в т.ч. варіант зі зверненням з приводу перевірки ст. 375 КК на конституційність. Таку позицію раніше висловила і Національна школа суддів України, однак ця пропозиція тоді не знайшло спільної підтримки. Як відзначають в НШС, в умовах, коли співробітниками правоохоронних органів мало не щодня до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості по ст. 375 КК, питання її конституційності є надзвичайно актуальним.
У НШС вважають, що прийняття постанови Пленуму ВССУ не вирішить проблему щодо необґрунтованого відкриття виробництв за вказаною статтею. На думку вчених, граматичний аналіз ст. 375 КК вказує, що формулювання складу злочину не відповідає принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Термін «завідомо неправосудне» є оціночним і може бути сформульований методом аналогії права. Однак, суди не уповноважені формулювати склади юридичної відповідальності за аналогією в силу конституційного принципу nullum crimen sine lege, який передбачає, що склад злочину може бути юридично сформульовано лише законом.
Юридичний же аналіз ст. 375 КК дає підстави стверджувати, що склад правопорушення не відповідає конституційним гарантіям незалежності та неупередженості суддів, оскільки вводить елементи невизначеності в ході прийняття рішення. Зокрема, оцінний термін «завідомо» суперечить природі суддівського переконання, який гарантується ч. 2 ст. 124, ч. 2 ст. 126, частинами 1 і 5 ст. 129 Конституції, починаючи з правил про визнання юрисдикції судів вирішувати будь-які спори про право, неприпустимість тиску, і закінчуючи правилами щодо того, що судді підкоряються лише закону і т.д. Крім цього, на думку НШС, має місце конфлікт інтересів, тому що виробництво відкриває прокурор. Він же є стороною у справі, тобто мова йде про легалізацію додаткової форми тиску на суддю. «У таких умовах вирішення питання застосування ст. 375 КК шляхом прийняття роз'яснення Пленуму ВССУ тільки легалізує неконституційну практику і створить прецедент «захисту» »судом касаційної інстанції діючої неконституційною практики переслідування суддів за правову позицію у справі», - констатували в НШС. Таким чином, є побоювання, що сторона звинувачення і інші особи зможуть використовувати роз'яснення Пленуму ВССУ не тільки для правильного застосування закону, а й для досягнення своїх особистих цілей.
_03_03.png)
