Впровадження електронного документообігу в тій чи іншій формі у вигляді усталеної і повсюдної практики в комерційних і державних колах в багатьох країнах світу свідчить те, що технологічний розвиток змушує по-новому поглянути на звичні процедури. Вони можуть стати ефективніше, практичніше, навіть дешевше - або принести з собою безліч проблем, як і будь-яке нововведення.
Питання функціонування «електронного суду» обговорювалося в рамках Міжнародного судово-правового форуму-2016. Озвучувалися як загальні визначення і перспективи, так і досвід зарубіжних держав, зокрема, Литви.
Так, використання інформаційних технологій як таких не є критерієм того, що суд стає «електронним». Йдеться про певні процесуальних елементах, реалізація яких покладається на електронні засоби комунікації.
За інформацією доповідача в одній із секцій форуму, система електронного судочинства може бути реалізована в двох варіантах. Перший передбачає повну відмову від використання паперових носіїв, як це вже реалізовано в Сінгапурі, а другий допускає поєднання технологій електронної комунікації і більш традиційних засобів (більшість випадків застосування «електронного суду»). За словами експертів, загальноприйнятих стандартів електронного судочинства поки немає, тому процес реформування судової системи в Україні дозволить вибрати найбільш підходящі для країни форми електронного правосуддя.
Елементами системи електронного суду є: можливість сторін і суду подавати процесуальні та інші істотні для справи документи в електронній формі; прийняття судом рішень і відправка їх сторонам в електронному вигляді; робота електронних баз судових рішень з швидким доступом. Менш активно в світовій практиці застосовується дистанційна участь сторони в судовому процесі за допомогою засобів аудіо- чи відеокоммунікаціі.
Серед позитивних сторін подібних систем були названі: зручність і економія часу, автоматизація документообігу, мінімізація зловживань, економічність і екологічність, уніфікація форм процесуальних документів (що певною мірою спрощує процес), забезпечення цілісності використання судової практики (отримання доступу до певних судових рішень).
Негативним було названо те, що інформація, яка використовується в процесі електронного судочинства, вимагає особливих заходів щодо її захисту. Є й певні обмеження щодо використання таких систем в виробництві по певних категоріях справ, наприклад, особливо складних справах з великим обсягом доказової бази або специфічними доказами, які не можна передати в електронній формі. Ще одним мінусом можна назвати відсутність електронних систем для певних категорій громадян, які по какім-то причин не можуть скористатися засобами електронної взаємодії і змушені звертатися до осіб, які такий доступ мають.