Верховний Суд України дійшов висновку, що при розділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, в разі, якщо речі є неподільними, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою і за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (частини 4, 5 ст. 71 Сімейного кодексу України). Про це йдеться в Постанові Судової палати в цивільних справах ВСУ від 24 лютого 2016 року №6-2784цс15.
Так, в разі недосягнення такої згоди між подружжям може застосовуватися ст. 365 Цивільного кодексу України (ЦК) при наявності для цього відповідних підстав. Суд може присудити одному з подружжя справа, а в іншому - грошову компенсацію на підставах, передбачених цією статтею.
За ч. 2 ст. 365 ГК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку в спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Ст. 601 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, повинні бути: зустрічними (кредитор по одному зобов'язанню є боржником по іншому, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим), однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, в зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема, грошей).
Отже, допускається зарахування однорідних вимог, що випливають з різних підстав; термін виконання таких вимог не настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення.
Ця норма не виключає часткового зарахування, згідно з яким менше за розміром зобов'язання припиняється повністю, а більше - збільшується на суму заліку.
Шляхом зарахування можуть припинятися зобов'язання на будь-якій стадії їх існування - навіть після порушення виконавчого провадження з виконання одного із зустрічних зобов'язань.