Верховний Суд України дійшов висновку, що якщо законом встановлений інший порядок судового оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів в такій категорії справ. Про це йдеться в Постанові Судової палати в цивільних справах ВСУ від 16 березня 2016 року №6-30цс16.
Так, згідно зі ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК), сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ (ч. 2 ст. 384 ЦПК України).
Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими ст. 386 ЦПК України, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якого оскаржуються.
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (ч. 1 ст. 387 ЦПК України).
Аналогічна правова позиція Верховного Суду була викладена раніше в рішенні від 24 лютого 2016 року по справі №6-3077цс15.
_03_03.png)
