Верховний Суд України дійшов висновку, що якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи-іпотекодавця, то такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки. Про це йдеться в Постанові Судової палати в цивільних справах ВСУ від 2 березня 2016 року №6-1286цс15.
Так, ст. 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено підстави припинення іпотеки, проте такої підстави, як смерть іпотекодавця, положення зазначеної норми не містять.
Згідно ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, в т.ч. в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у тому випадку, якщо до його відомості не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права, несучи все його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, які існували до набрання ним права власності на предмет іпотеки.
Верховний Суд вважає, що якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, то такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.
Таким чином, якщо боржник і іпотекодавець - це одне і те ж обличчя, то після його смерті до спадкоємця в разі порушення боржником своїх зобов'язань переходять обов'язки іпотекодавця в межах вартості предмета іпотеки.
Така правова позиція членів палати Верховного Суду обґрунтована тим, що правила ст. 1281 ЦК України регулюють порядок пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців за виконання зобов'язань спадкодавця перед своїм кредитором, а не порядок звернення стягнення на предмет іпотеки. Термін, в межах якого іпотекодержатель може зажадати звернення стягнення на предмет іпотеки, встановлюється загальними положеннями про позовну давність (глава 19 ЦК України).
_03_03.png)
